Неочікуване фіаско: Чому справа “крота” НАБУ розвалилася в суді?

У липні 2025 року країна обговорювала сенсаційні новини: Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора заявили про викриття агентурного проникнення російських спецслужб до НАБУ. У Києві затримали співробітника центрального апарату Бюро Віктора Гусарова, якого ЗМІ назвали "кротом". Тоді йшлося про понад 60 епізодів передачі інформації з обмеженим доступом, що викликало хвилю обурення та високі очікування щодо покарання винних.

Сам Гусаров, за версією слідства, у період з 2012 по 2015 роки нібито збирав та передавав дані українських правоохоронців, використовуючи бази МВС. Ці відомості детектив НАБУ надавав своєму колишньому колезі, правоохоронцю, який з лютого 2014 року виїхав на тимчасово окуповану територію АР Крим. З огляду на це, слідство ретельно перевіряло також версію можливої державної зради.

Проте, 4 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва ухвалив рішення, яке поставило крапку у цій гучній справі. Суд задовольнив клопотання прокурора про звільнення Віктора Гусарова від кримінальної відповідальності. Цей крок став можливим після того, як Офіс генпрокурора відмовився від обвинувачень щодо державної зради, оскільки не було достатньо доказів умислу передачі інформації саме як представнику держави-агресора.

Залишилося обвинувачення у несанкціонованих діях з інформацією, передбачених ч. 3 ст. 362 КК України. Проте, оскільки інкриміновані дії були вчинені у 2012–2015 роках, терміни давності для притягнення до відповідальності вже спливли. Прокурор звернувся до суду 13 березня 2026 року з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності саме на цієї підставі, що не є реабілітуючою обставиною, адже Гусаров визнав свою вину.

Після п'яти місяців під вартою, включаючи період у слідчому ізоляторі, Гусаров був звільнений. Це відбулося на тлі заяв правозахисників, які критикували ініціаторів справи за "безпідставне тримання детективів у СІЗО", наголошуючи, що матеріали, на яких базувалася справа, збиралися понад десять років тому, і до липня 2025 року ніхто не вбачав у них ознак державної зради. Навіть СБУ у 2024 році підтверджувала Гусарову доступ до держтаємниці.

Зараз питання щодо відповідальності посадовців, які ініціювали цей процес, залишається відкритим. Справа Віктора Гусарова стала яскравим прикладом того, як складні обвинувачення, що починаються з гучних політичних заяв, можуть завершитися несподіваним правовим фіналом, залишаючи багато питань щодо ефективності та обґрунтованості початкового розслідування.

Ця справа є частиною ширшого контексту, який включає операцію з "нейтралізації російського впливу" в українських правоохоронних органах. У липні минулого року СБУ та Офіс генпрокурора проводили обшуки в НАБУ та САП. Хоча СБУ заявляла про законність таких дій навіть без дозволу суду, якщо йдеться про зв'язки з країною-агресором, ці події викликали напругу між різними антикорупційними структурами.

Керівник управління інформаційної політики та комунікацій Офісу генпрокурора Мар’яна Гайовська-Ковбасюк розповіла, що провадження було закрите судом не через відсутність події злочину, а через визнання підозрюваним своєї вини та закінчення строків давності. Цей випадок підкреслює складність доказової бази у справах, пов'язаних із державною зрадою, коли недостатньо прямих доказів для підтвердження умислу.

"Прокурор Кравченка відмовився від обвинувачень Віктора Гусарова в держзраді, тому Шевченківський суд Києва звільнив детектива від кримінальної відповідальності", – повідомляє Центр протидії корупції.

Мар’яна Гайовська-Ковбасюк підкреслила: "Прокуратура не відмовлялася від обвинувачення у цьому кримінальному провадженні. Навпаки, підозрюваний визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, та надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, що не є реабілітуючою обставиною".

Історія Віктора Гусарова залишає гіркий післясмак, демонструючи складність та вразливість правової системи до публічних заяв та політичних баталій. "Гучну" справу, яка розпочалася з обвинувачень у державній зраді та шпигунстві, зрештою закрили за формальною ознакою, не надавши остаточної відповіді про "російський вплив" або повну невинність. Це нагадує про необхідність ретельного, виваженого підходу в розслідуваннях, особливо коли йдеться про чутливі питання державної безпеки та довіру до правоохоронних органів. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.