У Польщі присутнє карнавальне уявлення про міжнародну політику

Бажання польського керівництва вивищитися коштом України не є наслідком розуміння реальної політики. Швидше, воно базується на нерозумінні людського горя і болю. Так поводять себе звірі, які не знають, що таке запах пороху.

Припускаю, що у польської панівної верхівки існує карнавальне уявлення про міжнародну політику. 

Чому "карнавальної"? Тому що і ми (говоритиму про себе) часто сприймали протистояння трішки по-бутафорськи. 

У нас були мирні протести 2004 року. І ми не могли зрозуміти, що не так з протестними настроями росіян, де на площі виводили танки. Чи що не так з білорусами, де Лукашенко просто фізично нищив опозицію. Війна, подібна до воєн у Грузії,  нам здавалася малоймовірною. Хто ж почне війну в центрі Європи.

Почали…

Читайте також: Переварити образ українця-переможця частина поляків не може

Революція Гідності та подальша агресія Росії показали, що таке реальна боротьба. І що за героїчним пафосом є горе та людська біда. Війна є кров і смерть. Поляки цього не знають. І я не бажаю жодному народу дізнаватися що це таке на власній шкірі.

Що робити з поляками?

Напевно, потрібно зміщувати дискусію з історії 20 століття до болів самої Польщі. До знищення Суворовим поляків. До розподілів Польщі. У результаті яких поляки воювали у російській, австрійській армії та війську  Наполеона. 

Шукати конструктивні сили у польській політиці. І допомагати їм. 

Нагадувати, що Варшава теж є у зоні життєвих інтересів Москви. Так було у 18 столітті. Так було у 20 столітті. І так є зараз.

У 1920-1940-х ми та поляки не знайшли точок співпраці. У результаті обидві країни втратили людей і роки на розвиток. Певно, Пілсудський теж радів своєму генію, коли забирав західні землі України та брав участь у розподілі Чехословаччини. 

Що було уже за рік? 

Відомо.

Джерело

Про автора. Петро Охотін, політолог, боєць ЗСУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.