Несподіваний маневр: 18 республіканців пішли проти Трампа заради України

Минулого четверга, у стінах Палати представників, де зазвичай панує дисципліна та узгодженість, сталася подія, що сколихнула політичний істеблішмент. Законопроєкт про фінансування військової допомоги Україні та введення санкцій проти Росії був ухвалений не завдяки, а всупереч традиційним політичним механізмам.

Ініціатором цієї сміливої дії став конгресмен Грегорі Мікс, демократ із Нью-Йорка, який є старшим представником своєї партії в Комітеті Палати представників із закордонних справ. Його рішучість забезпечити Україну озброєнням і притягнути Кремль до відповідальності стала рушійною силою у складній політичній грі.

Щоб винести законопроєкт на голосування, конгресмени вдалися до рідкісного процедурного механізму – discharge petition. Це дозволило обійти керівництво Палати та профільні комітети. Вирішальний, 218-й підпис під петицією, яка дозволила запустити цей процес, поставив незалежний конгресмен Кевін Кайлі з Каліфорнії у травні. Разом із 18 республіканцями та 207 демократами, він забезпечив необхідну більшість.

Голосування завершилося з рахунком 226 проти 195 голосів. Підтримка законопроєкту демонструє, що існують республіканці, готові відходити від загальнопартійних настанов, особливо у питаннях зовнішньої політики. Хоча цей крок є лише часткою більшого законодавчого пакета, він містить положення про підтримку відбудови України, протидію російському впливу, нові санкції проти Росії, додаткову безпекову допомогу країнам Балтії, а також кредити для України на закупівлю зброї.

Цьому голосуванню передували інтенсивні дискусії. Браян Маст, голова Комітету із закордонних справ, розкритикував використання discharge petition, вважаючи це спробою демократів перетворити Україну на внутрішньопартійну розбіжність. Однак Грегорі Мікс наполягав, що найкращий спосіб завершити війну – це посилити позиції України настільки, щоб Росія була змушена сісти за стіл переговорів з менш вигідної позиції.

Незважаючи на успіх у Палаті представників, майбутнє цього законопроєкту залишається невизначеним. Малоймовірно, що він буде розглянутий у контрольованому республіканцями Сенаті, де лідер більшості Джон Тун рідко змінює свою позицію. Цей крок також підкреслив зменшення підтримки України серед республіканців: якщо у квітні 2024 року за допомогу проголосував 101 представник партії, то цього разу їх було лише 18.

Ухвалення цього законопроєкту відбулося на тлі тривалих дискусій у США щодо подальшої підтримки України та стратегії протидії російській агресії. Попередня велика ініціатива Конгресу щодо війни в Україні мала місце навесні 2024 року. В той же час, у квітні 2025 року в Сенаті було подано двопартійний законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блументаля, який передбачає санкції проти Росії та високі мита для країн, що купують російську нафту, проте він так і не отримав подальшого розвитку через суперечки щодо формулювань.

Відповідно до CNN, це голосування відбулося в період, коли екс-президент Дональд Трамп зосереджений на іранському напрямку. Навіть під час нинішніх бойових дій в Україні, обіцяне Трампом швидке врегулювання конфлікту не відбулося. Нещодавно Трамп викликав роздратування серед частини своєї партії, пом'якшивши обмеження на російську нафту з метою зниження її світової ціни на тлі іранської кризи. Ці події створюють складне та мінливе політичне підґрунтя для будь-яких ініціатив, пов’язаних з Україною.

«Ми всі хочемо, щоб ця війна закінчилася. Питання полягає в тому, як саме?» — зазначив Грегорі Мікс, звертаючись до колег у Палаті представників.

Мікс також підкреслив, що найкращий спосіб завершити війну — це «підтримати хоробрих українців, які борються за своє майбутнє, надати їм зброю, необхідну для самооборони, змусити Кремль заплатити за цей аморальний конфлікт і притягнути Росію до відповідальності за її воєнні злочини».

Попри всі перешкоди, цей епізод у Палаті представників дає надію на те, що принципи та цінності можуть переважити партійну лінію. Хоча шлях законопроєкту до остаточної реалізації залишається тернистим, він є свідченням незламності духу тих, хто вірить у силу міжнародної підтримки та справедливості.