Примари минулого: як експрацівник "Укрзалізниці" переховувався за зраду

У тиші звільненого Херсона, поки більшість містян відчували полегшення, розгорталася інша драма. Колишній працівник загону воєнізованої охорони регіональної філії "Укрзалізниці" опинився у пастці, залишений російськими військами, яким він колись допомагав. Його роль під час окупації полягала в охороні військових ешелонів РФ, що безперервно транспортували озброєння, боєприпаси та амуніцію для російських військ на передовій.

Після того, як окупаційні угруповання відступили на лівобережжя регіону, вони покинули його, залишивши сам на сам із загрозою правосуддя. Розуміючи наслідки своїх дій, чоловік обрав єдиний шлях – переховування. Він почав своє мандрівне життя на півдні України, регулярно змінюючи орендовані помешкання, сподіваючись уникнути виявлення.

Його дні були наповнені самотністю та пильністю. Він виходив з оселі лише у разі крайньої потреби, уникаючи будь-яких контактів зі світом. Кожен необережний рух, кожне несподіване запитання сусіда могло стати фатальним. Це було існування в тіні, напружене очікування неминучого розплати.

Однак усі його намагання виявилися марними. Співробітники Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань невпинно працювали над розшуком колаборантів. Наприкінці травня 2026 року вони вистежили та затримали чоловіка, поклавши край його тривалим спробам сховатися.

Ще у 2025 році йому було заочно повідомлено про підозру за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Наразі фігурант перебуває під вартою, очікуючи на рішення суду. За інкримінований злочин йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ця історія є яскравим нагадуванням, що жоден зрадник не уникне правосуддя, навіть якщо окупанти його покинуть. Доля експрацівника "Укрзалізниці" демонструє невідворотність покарання за співпрацю з ворогом.

Цей випадок затримання є частиною ширшої операції українських правоохоронних органів з виявлення та притягнення до відповідальності осіб, які співпрацювали з російськими окупаційними силами. Після звільнення українських територій розслідування злочинів проти національної безпеки та державної зради активізувалося по всій країні.

Раніше повідомлялося про затримання іншого агента розвідки на Закарпатті, який шпигував за оборонними заводами, а також про викриття військовослужбовців на Дніпропетровщині, підозрюваних у вимаганні. Такі дії правоохоронців підкреслюють сувору позицію України щодо будь-яких проявів колабораціонізму та зради.

Історія цього чоловіка нагадує, що навіть у найтемніші часи конфлікту вибір залишається за кожним, а наслідки цього вибору можуть наздогнати його через роки. Попереду – нелегкий суд та спокута за зраду.