Припинення вогню без гарантій безпеки: що обрали українці?

Дослідження, проведене Київським міжнародним інститутом соціології з 7 травня по 3 червня поточного року, занурило українців у чотири гіпотетичні сценарії припинення вогню за нинішньою лінією фронту, де Росія зберігає фактичний контроль над окупованими територіями, але без офіційного визнання. Кожен сценарій передбачав різний рівень гарантій безпеки для України.

Перший варіант, "Без гарантій безпеки", передбачав припинення бойових дій без будь-яких додаткових умов: ні грошей, ні зброї, ні гарантій. Цей сценарій зустрів категоричне несприйняття у 61% опитаних, що свідчить про глибоку недовіру до подібних "мирних" пропозицій. Лише 32% респондентів були готові його схвалити, здебільшого неохоче.

Другий варіант, "Символічна присутність Європейських військ", пропонував розміщення військових контингентів європейських країн, але далеко від фронту та без участі у боях у разі повторного вторгнення. Хоча цей сценарій отримав підтримку 42% українців, 49% все ж категорично його відкинули, ілюструючи прагнення до реальних, а не формальних гарантій.

Сценарій "Свої сили + Ресурси союзників" передбачав посилену підтримку України грішми та зброєю, включаючи ракети. У цьому випадку 53% громадян були готові погодитись на припинення вогню, тоді як 37% виступили проти. Це демонструє, що можливості України продовжувати опір за рахунок союзників є важливим фактором для прийняття складних рішень.

Найбільшу підтримку отримав сценарій "Європейський щит", який передбачав розміщення європейських військ поблизу лінії фронту з готовністю брати участь у боях у разі повторного вторгнення. 61% українців були готові схвалити припинення вогню за нинішньою лінією фронту за таких умов, і лише 33% відкинули цей варіант.

Ці дані свідчать про те, що українці прагматично оцінюють ситуацію, розуміючи, що лише реальні та відчутні гарантії безпеки можуть стати основою для припинення вогню. Вони готові самі відстоювати свою країну, але потребують відповідної підтримки та захисту з боку міжнародної спільноти.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що українці вже не вірять "солодким обіцянкам" після досвіду Будапештського меморандуму. Він акцентував на прагматизмі мислення українців, які готові прийняти варіант посиленого фінансування та озброєння, адже вони готові боротися та помирати за свою країну. При цьому, сталення до варіантів припинення вогню майже не відрізняється у межах регіонів країни.

У листопаді-грудні 2025 року 69% українців були готові схвалити мирний план із заморожуванням ситуації за нинішньою лінією фронту, гарантіями безпеки для України та без офіційного визнання окупованих територій частиною Росії. Ці дані нового опитуванні, які наводить Київський міжнародний інститут соціології, відображають еволюцію суспільних настроїв та підтверджують незмінний пріоритет безпеки для українців.

«Українці вже здебільшого не вірять "солодким обіцянкам" після гіркого досвіду відмови від ядерної зброї в обмін на порожні запевнення Будапештського меморандуму,» – зазначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

Результати опитування підкреслюють єдність українського суспільства у прагненні до реального, а не ілюзорного миру. Вони демонструють протверезіле розуміння того, що майбутнє України залежить від надійних гарантій безпеки та підтримки союзників, що дозволить країні самій відстоювати свій суверенітет і територіальну цілісність.