/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fcb88441c66ffd44ae5b949dc44293497.jpg)
Від дзвінка до відмови: Лубінець розкрив пропозицію Єрмака після звільнення з ОП
Дзвінок надійшов тоді, коли Андрій Єрмак, залишивши посаду голови Офісу президента, вже працював адвокатом і очолив комітет у Національній асоціації адвокатів України. За словами Дмитра Лубінця, ексглава ОП повідомив, що активно займається захистом прав осіб, постраждалих від війни, і запропонував співпрацю.
Пропозиція Андрія Єрмака полягала у підписанні меморандуму. Він підкреслив, що існують різні категорії людей, зокрема цивільні, військові та ветерани, які, на його думку, потребують додаткової підтримки з боку адвокатської спільноти. У березні Єрмак очолював новостворений Комітет НААУ з питань захисту постраждалих від агресії та компенсаційних механізмів, діяльність якого передбачає співпрацю з державними органами.
Однак Дмитро Лубінець відхилив цю пропозицію. Він пояснив, що не бачив необхідності в підписанні такого меморандуму, оскільки, на його думку, це могло б свідчити про неспроможність його відомства належним чином виконувати свої обов'язки із захисту прав людини. Свою посаду Уповноважений Верховної Ради з прав людини отримав за пропозицією спікера ВР Руслана Стефанчука.
Ця подія сталася на фоні обговорення колишнього керівника ОП. 11 травня Андрій Єрмак отримав підозру від антикорупційних органів, пов'язану з легалізацією понад 460 млн гривень, одержаних злочинним шляхом, під час будівництва елітного котеджного містечка «Династія».
Вищий антикорупційний суд обрав Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 140 мільйонів гривень. Вже 18 травня Єрмак вийшов із СІЗО після того, як за нього внесли заставу. Пізніше, 21 травня, суд відхилив апеляцію Єрмака, залишивши чинним запобіжний захід.
Андрій Єрмак обіймав посаду голови Офісу президента України з лютого 2020 року до його звільнення. Після відставки він повернувся до адвокатської діяльності та став головою комітету із захисту прав військовослужбовців при Національній асоціації адвокатів України. За даними ЗМІ, заставу за Єрмака внесли сім компаній та сім фізичних осіб.
Ці події розгортаються у контексті обговорень щодо кадрових рішень та антикорупційних розслідувань в Україні. Раніше аналогічний меморандум про співпрацю Єрмак підписав з офісом військового омбудсмена.
"Ми спілкувалися, він мене набрав по телефону, запропонував співпрацю", — зазначив Дмитро Лубінець в ефірі «Радіо Свобода».
"Я вважаю, що якщо я підписую меморандум з додатковим інструментарієм захисту прав людини, то я автоматично не справляюся зі своєю роботою", — пояснив свою позицію омбудсман, як повідомляє «Радіо Свобода».
"Він (Єрмак) сказав, що зараз він як адвокат займається, зокрема, захистом прав постраждалих від російської агресії, і запропонував співпрацю… Є різні категорії: є цивільні, є військові, є ветерани, які, на його думку, потребують додаткової допомоги з боку адвокатської спільноти", — розповів Лубінець в інтерв'ю "Радіо Свобода".
Історія про пропозицію Андрія Єрмака Уповноваженому з прав людини розкриває закулісні аспекти політичної та правової взаємодії, демонструючи прагнення колишнього чиновника до нових форм діяльності. Відмова Лубінця, мотивована принципами самодостатності, підкреслює складність балансу між співпрацею та незалежністю інституцій у сучасному українському суспільстві.

