НАБУ та САП провели обшуки у Держфінмоніторингу через фортифікації: що відомо
НАБУ та САП провели обшуки у Держфінмоніторингу через фортифікації: що відомо

НАБУ та САП провели обшуки у Держфінмоніторингу через фортифікації: що відомо

Історія розпочалася у лютому 2024 року, коли Полтавська ОВА отримала право на будівництво фортифікаційних споруд на території Донецької області. Це рішення відкрило шлях до укладання 16 контрактів на понад 370 млн грн з однією компанією, покликаних забезпечити надійну оборону.

Однак ідилія довго не тривала. Уже у вересні 2025 року народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив розслідування, в якому заявив про можливі грубі порушення. За його словами, було розкрадено майже 200 мільйонів гривень, призначених на будівництво укріплень. Замість функціональних споруд, як він тоді описав, військові та експерти бачили лише «інсталяції палок», які не відповідали жодним стандартам захисту.

Ці заяви не залишилися без уваги. У листопаді того ж року директор НАБУ Семен Кривонос оголосив про відкриття кримінальних проваджень. Йшлося про можливі зловживання та розтрату бюджетних коштів, які замовлені Полтавською обласною військовою адміністрацією під час керівництва нею Філіпом Проніним.

Саме Філіп Пронін, який на момент укладання згаданих контрактів очолював Полтавську ОВА, наприкінці 2024 року був призначений головою теперішньої Державної служби фінансового моніторингу України за розпорядженням уряду. Цей факт створює прямий зв'язок між минулими подіями та нещодавніми обшуками.

Кульмінація останніх подій настала 10 червня, коли НАБУ та САП провели обшуки у Держфінмоніторингу. Це стало безпосереднім продовженням справи про будівництво фортифікацій на Донеччині, розслідування якої, як пише Української правди з посиланням на джерела, триває вже досить довго. Джерела видання у Держфінмоніторингу підтвердили, що слідчі дії пов'язані з використанням коштів під час будівництва фортифікаційних споруд.

Наразі слідчі дії у справі тривають, а суспільство очікує на остаточні висновки та притягнення винних до відповідальності за можливу розтрату мільйонів гривень, призначених для захисту країни.

Розслідування щодо розкрадань на будівництві фортифікаційних споруд викликало значний резонанс у суспільстві, адже йдеться про кошти, які мали б забезпечити безпеку та обороноздатність країни в умовах військових дій. Інформація, яку опублікував нардеп Ярослав Железняк, про недостатньо якісні або фіктивні роботи, підкреслює гостру необхідність прозорого та ефективного використання бюджетних коштів у оборонній сфері.

Ця справа є частиною ширшої проблематики контролю за державними витратами та боротьби з корупцією, особливо у секторі національної безпеки. Судові процеси та розслідування, подібні до цього, демонструють прагнення правоохоронних органів України до посилення відповідальності за зловживання владою та розкрадання коштів платників податків.

Подальший розвиток справи обіцяє бути непростим, але він є важливим кроком до встановлення справедливості та посилення відповідальності за використання державних ресурсів. Українці, які щодня підтримують своїх захисників, заслуговують на повну прозорість та впевненість у тому, що кожна гривня йде на зміцнення обороноздатності країни. Підтримайте "5 канал" на "Патреоні". Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Джерело матеріала
loader
loader