Нардеп оцінив шанси впровадження суворіших покарань для лихачів на дорогах

У Верховній Раді України фактично заблоковані будь-які системні ініціативи щодо посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Депутатський корпус та громадськість сприймають «в багнети» пропозиції МВС та поліції, а про безпеку на дорогах згадують лише після резонансних смертельних аварій. Про це в «Главкому» розповів народний депутат від фракції «Голос» Андрій Осадчук.

За словами нардепа, попри стабільну річну смертність на дорогах, ситуація, наприклад, у Києві залишається неприйнятною, проте парламент не поспішає ухвалювати системні рішення.

Андрій Осадчук виділив кілька ключових причин, через які реформа безпекової екосистеми гальмує:

• Депутатський популізм: Будь-які спроби розширити мережу відеоспостереження чи надати поліції додаткові спецзасоби наштовхуються на опір мажоритарників та популістів. Коли в залі розглядали законопроєкт про відеофіксацію, депутати зчинили істерику, що Україну нібито «перетворюють на Китай».
• Суспільний спротив: Українське суспільство категорично виступає проти підвищення штрафів та посилення контролю, вимагаючи змін лише під час екстремальних трагедій.
• Пошук простих рішень: Найпоширенішою, але водночас «найдурнішою» реакцією влади на складні ДТП є механічне підняття штрафів, замість розбудови системи невідворотності покарання.

«Коли стається щось трагічне, всі починають шукати простих рішень – піднімати штрафи. Але це найдурніша реакція на складні проблеми. Зараз в уряду є можливість запропонувати системний перегляд всієї безпекової екосистеми: має йтися не тільки про підняття штрафів чи запровадження градації для порушників, а й про систему відеоспостереження і відеоконтролю як найефективніший спосіб забезпечення невідворотності покарання», – зазначив нардеп.

Андрій Осадчук також навів промовисту статистику: лише за перші п'ять місяців 2026 року камери автоматичної фіксації оформили понад 1 млн штрафів. Проте поточна система має суттєві недоліки: вона працює переважно на міжміських трасах і контролює виключно швидкісний режим. Такі небезпечні порушення, як розворот через подвійну суцільну смугу в містах, камери наразі просто не здатні фіксувати.

«За п'ять місяців цього року через камери відеоспостереження оформлено понад мільйон штрафів. Але ця система працює тільки на трасах і тільки на контроль швидкості. А коли, наприклад, хтось розвертається через подвійну суцільну, це в зону відеоконтролю не потрапляє. Або взяти питання тих же містобудівних норм. Як так сталося, що на Караваєвих дачах автівка взагалі змогла по прямій в’їхати в підземний перехід?», – додає нардеп.

До слова, 10 червня Свириденко заявила, що вже отримала від МВС перші пропозиції щодо покращення безпеки на дорогах та очікує, що найближчим часом міністерство обговорить ці пропозиції з нардепами. Серед конкретних новацій вона згадала збільшення кількості камер на дорогах для автоматичної фіксації порушень, а також законодавче врегулювання використання електросамокатів, які все частіше стають причинами ДТП.