Трамп і Іран: чи зможе нова угода зупинити війну та ядерну програму?

Останнім часом активно обговорюється можливість досягнення домовленостей між адміністрацією Трампа та Іраном щодо продовження перемир'я та початку завершення конфлікту. Цю інформацію підтверджують як джерела, зокрема CNN, так і очільник МЗС Ірану, який заявив про близькість сторін до домовленостей.

Попри заяви про близьке до укладення перемир'я, експерти наголошують, що ця угода є лише першим кроком і не є повноцінним мирним договором. Обговорюваний тимчасовий документ спрямований на врегулювання менш складних питань, включаючи припинення обмежень Іраном в Ормузькій протоці та американської блокади поблизу. На вирішення складніших проблем відводиться 60 днів.

Ситуацію ускладнює значна різниця в інтерпретації домовленостей сторонами. У той час як Білий дім заявляє про значні поступки Ірану, іранські державні медіа поширюють зовсім іншу версію подій. Ця розбіжність призвела до різкої критики Тегерана з боку Дональда Трампа, який назвав іранське керівництво нечесним.

Ключовим і найскладнішим аспектом будь-яких потенційних домовленостей залишається ядерна програма Ірану. Американська адміністрація стверджує, що Іран погодився на безстрокову відмову від розробки ядерної зброї та впровадження нового режиму інспекцій. Однак Тегеран роками заперечував наявність у нього програм зі створення зброї, що ускладнює перевірку цих зобов'язань. Також важливо, що Вашингтон, судячи з усього, не заперечує проти цивільних АЕС в Ісламській Республіці, що означає обмеження лише рівня збагачення урану.

Окрім ядерної програми, існують інші вагомі перешкоди. Доля вже високозбагаченого урану, захованого глибоко під землею після минулорічних авіаударів США, залишається невирішеною. Хоча Білий дім заявляє про ліквідацію матеріалу та його вивезення, технічні механізми цього процесу незрозумілі. При цьому у 2016 році Трамп засуджував Обаму за повернення Ірану значно меншої суми, тоді як тепер іранська сторона наполягає на розморожуванні активів на 24 млрд доларів. Ормузька протока також є складною змінною, оскільки Іран довів свою здатність ефективно перекривати цей шлях і впливати на світову економіку.

Нарешті, під питанням залишається припинення фінансування Іраном проксі-груп, таких як ХАМАС та Хезболла. На початку війни Трамп заявляв, що Іран погодився на цю вимогу, але згодом тема майже зникла з обговорень. Наразі заявляється, що Іран зобов'язується не фінансувати терористичні групи, але відсутність чітких механізмів перевірки викликає сумніви щодо досягнення цієї ключової цілі.

Дипломатичний процес між США та Іраном охоплює широкий спектр питань, від ядерної програми до регіональної стабільності. Переговори часто стикаються з внутрішніми політичними складнощами в обох країнах, а також з глибоко вкоріненими історичними недовірою. Взаємодія з Іраном залишається однією з найскладніших зовнішньополітичних проблем для будь-якої адміністрації США.

Проблема збагаченого урану займає центральне місце у міжнародних відносинах, оскільки його рівень збагачення є ключовим показником потенційної здатності країни розробляти ядерну зброю. Також фінансування терористичних груп є однією з чотирьох головних військових цілей США, і її ігнорування є критичним чинником у переговорному процесі.

Високопосадовець США натякнув, що деталі меморандуму про взаєморозуміння ще не розкривали регіональним союзникам. За його словами, американська угода передбачає, що Іран має виконати свої зобов'язання до того, як отримає будь-які поступки чи переваги.

Речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї заявив, що сторони досягли згоди щодо більшості пунктів, і наразі в іранських профільних відомствах тривають фінальні внутрішні обговорення.

Результат цих переговорів залишається невизначеним, але їхній успіх або провал матиме значні наслідки для світової безпеки та регіональної стабільності. Дипломатичні зусилля тривають, а майбутнє мирної угоди з Іраном висить на волосині, що вимагає від усіх сторін максимальної обережності та рішучості.