Критикував Путіна: російський Z-блогер «Тринадцятий» зник після затримання

Наприкінці квітня 2024 року в російському інформаційному просторі зник зв'язок із провоєнним блогером Єгором Гузенком, чий останній допис у Telegram датований 24 квітня. У цьому дописі він різко розкритикував президента РФ Володимира Путіна за заяви щодо обмеження мобільного зв'язку та інтернету в Росії, фактично звинувативши його у неправдивих висловлюваннях, що стало переломним моментом у його долі.

Єгор Гузенко, відомий під позивним «Тринадцятий», зарекомендував себе як автор провоєнного Telegram-каналу, активно висвітлюючи події з боку російських військ після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Він брав участь у бойових діях проти України ще з 2014 року у складі угруповання «ДНР», а у 2019 році воював у Сирії, що свідчило про його глибоку залученість у військові конфлікти.

Після критичного допису щодо Путіна, Гузенка затримали військові поліцейські 33-го полку, незважаючи на те, що він знаходився в медичному підрозділі через отримані раніше травми та потребував відновлення, зокрема подвійного перелому ноги зі зміщенням, отриманого в березні. До затримання він давав свідчення у військовій прокуратурі, що може вказувати на початок офіційного тиску.

Згодом у Telegram-каналі «Тринадцятий» з'явилося повідомлення про вилучення його телефону та направлення до штурмового підрозділу. За словами його прихильників, на момент відправлення він не встиг повністю відновитися після травми, що викликало побоювання за його здоров'я та безпеку.

Після зникнення Гузенка його знайомі та підписники активно закликали звертатися до військової прокуратури та інших державних органів з вимогою встановити його місцеперебування. Ця ситуація підкреслила зростання тиску на воєнних блогерів у російському інформаційному просторі, які наважуються публічно критикувати військове командування або керівництво країни, що стало центральною темою обговорень.

Раніше щодо Гузенка розслідували кримінальну справу, але її припинили після підписання контракту з Міністерством оборони РФ, що передбачало його вирушення на фронт у складі одного зі штурмових підрозділів. Однак, його подальша доля залишається невідомою після затримання, а його радикальні заяви про застосування ядерної зброї проти України та підтримку війни раніше викликали резонанс.

Цей випадок Єгора Гузенка є частим явищем у Росії, де влада активно придушує будь-яку критику, особливо з боку осіб, що мають значний вплив у мережі. Історія Гузенка підкреслює ризики, з якими стикаються ті, хто наважується висловлювати незгоду з офіційною політикою, навіть якщо вони є прихильниками війни та патріотами у їхньому розумінні.

Подібні ситуації з військовими блогерами стають усе більш поширеними, що свідчить про посилення цензури та контролю за інформаційним полем у Росії на тлі військових дій в Україні. Вони демонструють методи, якими російська влада прагне забезпечити лояльність та запобігти поширенню небажаних наративів, навіть якщо ці наративи виходять від проросійських джерел.

Історія Єгора Гузенка викликає питання щодо майбутнього свободи слова в Росії та показує непередбачувані наслідки для тих, хто наважується кинути виклик установленим порядкам, навіть якщо їхні переконання вкладаються в рамки загальної пропаганди.