НАТО: чому командувач отримає більше влади для збивання дронів?

На східному фланзі НАТО тривалий час спостерігалася зростаюча кількість повітряних загроз, що включали випадки вторгнень безпілотників у повітряний простір. Ці інциденти не лише завдавали пошкоджень та поранень, але й викликали політичні хвилювання в державах, що постраждали, як-от рої БПЛА над Польщею та Румунією, порушення повітряного простору Естонії та поява невідомих дронів над Латвією.

Від жовтня минулого року, на тлі цих загроз, розпочалися обговорення щодо скасування національних обмежень у використанні засобів протиповітряної оборони. Каталізатором для прискорення цих дискусій став запуск іранських балістичних ракет у напрямку Туреччини на початку цього року. Це підтвердило необхідність єдиного загальноальянсового підходу до протидії повітряним загрозам.

Для вирішення цих проблем, генерал Алексус Грінкевич, Верховний головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО в Європі, представив послам 32 країн-членів пропозиції щодо посилення гнучкості. Головна ідея полягає в перегляді нинішньої "клаптикової мозаїки" правил, що перешкоджає швидкій та ефективній ліквідації небезпеки.

Пропозиції генерала Грінкевича передбачають розширення його повноважень, надаючи йому більшу гнучкість у перерозподілі ресурсів Альянсу та можливість самостійно встановлювати рівні бойової готовності військового спорядження без офіційного схвалення кожної країни. Це дозволить швидше реагувати на загрози та ефективніше захищати повітряний простір.

Крім того, нова пропозиція передбачає офіційне включення балістичних систем протиповітряної оборони НАТО до місій патрулювання повітряного простору винищувачами у країнах східного флангу та за їх межами, повністю переключивши їх на завдання протиповітряної оборони. Це означає системний перехід до більш інтегрованої та централізованої системи захисту.

На сьогоднішній день країни-члени НАТО самостійно встановлюють правила та обмеження щодо використання їхнього національного озброєння. Ці так звані "національні застереження" створюють систему, яка ускладнює своєчасне реагування на повітряні загрози. Наприклад, у ніч проти 29 травня, під час російського удару по півдню України, один із безпілотників, ідентифікований як "Герань-2" (російська версія іранського "Шахеда"), перетнув державний кордон і врізався в житловий будинок у Галаці, що знаходиться приблизно за 20 кілометрів від України, спричинивши пожежу та руйнування.

Пропозицію щодо зміни підходу до оборони планують узгодити до початку саміту лідерів Альянсу, який відбудеться 7-8 липня в Анкарі. Цей крок є відповіддю на заклики, такі як звернення Румунії до НАТО з вимогою прискорити надання систем протиповітряної оборони, після того як її МЗС назвало атаку "серйозною та безвідповідальною ескалацією" з боку Москви, що призвело до виклику російського посла.

За повідомленням Politico, НАТО зіткнулося із зростаючою кількістю повітряних загроз на своєму східному фланзі, які вже призводили до пошкоджень і поранень, а також сколихнули політику цих держав.

Представник Альянсу зауважив, що хоча країни завжди звертаються до НАТО, коли безпілотник входить у їхній повітряний простір, тепер Альянсу необхідно, щоб держави зробили свій внесок і скасували внутрішні обмеження.

Якщо пропозицію буде погоджено, генерал Грінкевич отримає можливість консолідувати ресурси та підвищити бойову готовність, щоб надалі оперативно протистояти загрозам на східному фланзі. Це не лише підніме загальний рівень безпеки, але й надішле чіткий сигнал про рішучість Альянсу захищати свій повітряний простір.