19-річний герой поліг на Донеччині: історія старшого солдата Дендури

Володимир Романович Дендура народився 26 червня 2006 року в селі Задвір’я. З дитинства він був відомий своєю добротою, життєрадісністю та дружелюбністю, завжди оточений друзями. Його захоплення спортом, зокрема волейболом та тренажерними залами, відображало його активний спосіб життя та прагнення до радості кожного моменту.

Після закінчення школи у 2023 році Володимир вступив до Львівського ВПУ, обравши спеціальність кухаря-бармена. Проте, його доля різко змінилася: поклик захищати рідну землю виявився сильнішим за цивільну професію. Не завершивши другий курс навчання, Володимир добровільно приєднався до лав Збройних Сил України.

Він став старшим солдатом Сил спеціальних операцій. Навчаючись у Бердичеві Житомирської області, Володимир проявив себе як дисциплінований та мужній військовослужбовець. Його рішучість та готовність до служіння були беззаперечними.

Навесні, у березні 2025 року, Володимир Дендура вже захищав Україну у складі ССО. Після свого дев'ятнадцятиріччя він разом із бойовою групою був відправлений на Донеччину. Молодий воїн, сповнений віри та відданості Батьківщині, до останнього подиху залишався на захисті рідної землі, проявивши незламність духу та вірність військовій присязі.

Трагічний день настав 24 серпня 2025 року, коли Володимир виконував бойове завдання у селищі Ямпіль Донецької області. Під час стрілецького бою з ворогом він отримав поранення голови, несумісне з життям. Цей день став останнім для 19-річного героя, який навічно відійшов у вічність. Його поховали на сільському цвинтарі у рідному селі Задвір’я.

Посмертно Володимир Дендура був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Його пам'ять залишається у серцях батьків, сестри, бабусі, дідуся та коханої дівчини, а його ім'я викарбувано в історії України як символ незламної волі та героїзму.

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Історія Володимира Дендури стала одним із незліченних прикладів мужності та самопожертви українських захисників. Інформація про його загибель була оприлюднена «Главкомом» з посиланням на Красненську селищну раду.

Вшанування пам’яті Володимира Дендури відбулося разом із загальнонаціональною хвилиною мовчання, під час якої українці схиляють голови в скорботі, віддаючи шану військовим, цивільним та дітям, які загинули у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Історія Володимира Дендури, який пішов на війну, не завершивши навчання, показує силу духу та жертовність молодого покоління. Його ім'я навічно залишиться в пантеоні героїв України, нагадуючи нам про високу ціну свободи та незалежності.