Що змусило Лукашенка змінити риторику щодо України: 500 цілей під прицілом
Ще зовсім недавно режим Лукашенка був джерелом погроз. Проте, він почав іншу риторику, заявивши: «Якщо Україна почне атакувати Білорусь так само, як вона атакує Росію, ми будемо дуже вразливі… Тому що Білорусь для українських військових як на долоні.» Лукашенко підкреслив, що основні об'єкти життєзабезпечення — виробничі та логістичні — можуть опинитися під ударом, оскільки Україна ідентифікувала 500 таких цілей на території Білорусі.
Ця інформація про 500 потенційних цілей привернула увагу журналістів наприкінці травня після висловлювань Роберта «Мадяра» Бровді. Відтак, у Мінську, ймовірно, вивчили перелік можливих цілей і зробили висновки. Михайло Гончар, експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобальних досліджень «Стратегія XXI», роз'яснив, що українські ударні засоби можуть досягти будь-якої точки Білорусі.
Південні райони Білорусі, такі як Гомель, Річиця, Лунинець, Пінськ, Брест, які знаходяться в тактичній глибині за 50-80 кілометрів від українського кордону, можуть стати пріоритетними цілями. Це порівнюється з діями Сил оборони України в Приазов'ї від Маріуполя до Джанкоя. Зокрема, першими цілями могли б стати об'єкти, пов'язані з військовими базами та арсеналами, які використовуються як білоруськими, так і російськими військовими.
Серед них Гончар виділив базу боєприпасів в Осиповичах, арсенал Бронна Гора, центр зберігання матеріально-технічного забезпечення в Лепельському районі, базу в Обуз-Лісновському районі та Барановичі. Експерт також звернув увагу на російські військові об'єкти, такі як 43-й вузол зв'язку Вілейка, що забезпечує наддовгохвильовий зв'язок з атомними підводними човнами РФ, та радіолокаційна станція «Волга» в Барановичах. Після 2022 року російська присутність розширилася, включивши аеродром Зябрівка, який використовується для авіації та ППО С-300, С-400, а також центр ядерної інфраструктури в Осиповичах.
Крім військових об'єктів, список потенційних цілей включає білоруські підприємства, що працюють на оборонну промисловість РФ та Білорусі. Зокрема, завод «Пеленг», який виробляє оптико-електронні системи та тепловізійні приціли, а також «Інтеграл» — провідний виробник мікроелектроніки, що використовується в ракетах і безпілотниках. Також до цього переліку входить «БілОМО» (оптика та прицільні системи), «Агат» (автоматизовані системи управління військами, зв'язку та РЕБ).
Навіть цивільні підприємства, такі як МАЗ і Мінський завод колісних тягачів (МЗКТ), можуть мати критичне значення. МЗКТ виробляє шасі для російських ракетних комплексів «Іскандерів», «Тополь-М», а МАЗ — військові вантажівки та шасі для «Градів». Також згадано 558-й авіаремонтний завод, що ремонтує Су-25, Су-27, МіГ-29, та завод точної електромеханіки №2566, який здійснює ремонт радіоелектронного обладнання. КБ «Радар» є центром розробки РЕБів та радарів. До потенційних цілей також відносяться об'єкти нафтохімічної та хімічної промисловості, включаючи Мозирський і Полоцький нафтопереробні заводи, «Гродно-Азот», що виробляє компоненти вибухових речовин, а також підприємства, які виробляють калійні добрива, продукцію важкої промисловості, хімічне волокно («Могильовхімволокно», «Світлогорськхімволокно») та шини для військових («БелШина»). Логістичні центри, що обслуговують зовнішню торгівлю, також внесені до списку потенційних цілей.
Зміна риторики Лукашенка демонструє, що попри його традиційні загрози та підтримку російської агресії, існує чітке усвідомлення потенційних наслідків для власної країни. Цей перелік цілей, оприлюднений Україною, ймовірно, слугує не лише як попередження, але і як демонстрація спроможності ураження, яка може значно вплинути на економіку та військову інфраструктуру Білорусі.
Загроза ураження критично важливих об'єктів Білорусі може бути відповіддю на залученість цієї країни у війну проти України. Подібні попередження та потенційні дії спрямовані на те, щоб стримати подальшу агресію та змусити білоруський режим оцінити реальні ризики своїх союзницьких стосунків з РФ.
«Якщо Україна почне атакувати Білорусь так само, як вона атакує Росію, ми будемо дуже вразливі… Тому що Білорусь для українських військових як на долоні. Ми прекрасно розуміємо, що наші основні об'єкти життєзабезпечення – виробничі та логістичні – опиняться під ударом. Як вони заявили, у них уже намічено 500 таких цілей на території Білорусі», — зазначив Лукашенко.
«Умовно [лінія] Гомель, Річиця, Лунинець, Пінськ, Брест. Все те, що знаходиться в зоні тактичної глибини, десь 50-80 кілометрів від кордону нашого. Це може бути аналог того, що зараз сили оборони України роблять по Приазов'ю від Маріуполя до Джанкоя», — наголосив експерт Михайло Гончар.
Варто зазначити, що хоча риторика Лукашенка змінилася на більш обережну, справжні наміри білоруського режиму залишаються під пильним спостереженням. Усвідомлення вразливості та чітке розуміння потенційних наслідків змушує Білорусь переоцінювати свою роль у конфлікті, що може мати довгострокові наслідки для регіональної безпеки.

