Freyja: як Україна наближається до створення антибалістичного щита

На виставці Eurosatory-2026 у Парижі відбулася важлива подія: українська компанія Fire Point та німецька Hensoldt уклали угоду. Ця співпраця передбачає інтеграцію радарів TRML-4D у систему Freyja, що дозволить відстежувати понад 1500 цілей на відстані до 250 кілометрів, наближаючи Україну до створення власного ефективного антибалістичного щита.

Співвласник і головний інженер Fire Point Денис Штілерман повідомив у своєму дописі в X, що ракета-перехоплювач FP-7.x вже аеродинамічно готова. Вона повністю виконує команди керування, що є критично важливим для збиття балістичних цілей.

Водночас, за словами інженера, для повноцінного перехоплення балістичних ракет одного лише перехоплювача недостатньо. Систему необхідно інтегрувати з кількома елементами: головкою самонаведення від європейської компанії, командними C2-центрами, захищеним каналом передачі цілевказання та команд корекції (datalink), стійким до РЕБ-придушення, а також радарами.

Генеральна директорка Fire Point Ірина Терех зазначила, що для реалізації Freyja не вистачало радарів, і тепер, з підписанням угоди, компанія може переходити від концепції до практичної реалізації пан'європейського антибалістичного щита. Інженер Штілерман вказав, що над кожним із цих завдань Fire Point вже працює спільно з європейськими партнерами, що підтверджує зображення у його дописі.

June 16, 2026 — ця угода стала кроком до забезпечення України ефективним засобом захисту від балістичних загроз.

Очікується, що система Freyja буде готова до кінця 2027 року. Вона задумана як дешевша альтернатива американському Patriot, і вартість однієї ракети обіцяють утримати нижче одного мільйона доларів.

Створення такого щита є частиною ширшої стратегії України щодо посилення власної протиповітряної оборони та зменшення залежності від імпортних систем.

Проєкт Freyja демонструє потенціал української військово-промислової галузі у розробці інноваційних рішень у співпраці з міжнародними партнерами.

«Ракета сама по собі готова. З аеродинамічної точки зору, вона повністю виконує всі команди керування…», — зазначив Денис Штілерман.

«Нам для реалізації Freyja не вистачало радарів, тепер вони в нас є і ми можемо переходити від концепції до практичної реалізації пан'європейського антибалістичного щита», — заявила Ірина Терех.

Реалізація проєкту Freyja не лише зміцнить обороноздатність України, а й запропонує світовій спільноті інноваційне та доступне рішення для протидії балістичним загрозам, відкриваючи нові перспективи у розвитку сучасних систем ППО.