Тимошенко: "Жодного квотного принципу не буде, а ім'я прем'єра знати не потрібно"

У розпал політичної кампанії, напередодні президентських виборів, тодішній прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко, яка також була кандидатом у президенти, висловила свою візію майбутнього уряду. Вона підкреслила необхідність відмовитися від застарілих практик формування Кабінету Міністрів. Це був ключовий момент, коли її бачення управління країною стало об'єктом широкого обговорення.

Тимошенко відкрито засудила "абсолютно потворний квотний принцип", який, на її думку, є "непрофесійним та безвідповідальним". Її рішучість змінити традиційний підхід до призначення міністрів була зумовлена прагненням забезпечити ефективність та компетентність у владних структурах. Вона прагнула створити такий уряд, який би працював на благо країни, а не в інтересах окремих політичних сил.

Політикиня озвучила свої плани щодо нового складу уряду, який, за її словами, буде сформований після президентських виборів відповідно до Конституції. Вона наголосила, що цей орган має стати виключно "робочим органом", що виконуватиме свої функції без політичної заангажованості. Це мало стати початком нового етапу в діяльності Кабміну, де пріоритетом стануть професійні якості, а не політичні дивіденди.

Найбільш незвичайною стала її заява про те, що українці "взагалі не повинні знати прізвище прем'єр-міністра". Вона провела аналогію зі слюсарем, чиє ім'я залишається невідомим, якщо в будинку все в порядку з опаленням та водопровідними трубами. Ця метафора підкреслювала її переконання в тому, що ефективна влада працює непомітно, а головним показником успіху є добробут громадян, а не публічність окремих чиновників.

На той момент українська політика часто характеризувалася частими змінами урядів та розбіжностями між гілками влади. Коаліційні домовленості та квотний принцип розподілу посад нерідко призводили до неефективності та відсутності єдиної стратегії. Ситуація була нестабільною, і суспільство відчувало гостру потребу у реформах та оновленні політичної системи.

Ці заяви відображали загальне невдоволення суспільства існуючими політичними реаліями. Багато хто прагнув бачити в уряді професіоналів, які здатні вирішувати нагальні проблеми, а не політиків, що представляють інтереси певних партій. Тому її слова резонували з очікуваннями значної частини населення, яка втомилася від нескінченних політичних баталій.

Юлія Тимошенко в інтерв'ю виданню «Фокус» заявила: "Нам пора йти від партійно-фракційного підходу до формування уряду. Пора відмовитися від принципу «кожної тварі – по парі», який спрацював під час біблійного потопу, але абсолютно марний для ефективного управління".

"Кабінет міністрів буде сформований, виходячи з професійних та морально-етичних якостей кандидатів на ту чи іншу посаду", — запевнила тоді прем'єр-міністр.

"Як не знають прізвище слюсаря в будинку, де все в порядку з опаленням і трубами. При президенті Тимошенко жителі країни не будуть знати, як звуть прем'єра, – це головна ознака того, що влада працює як належить", — переконана Тимошенко.

Її обіцянки залишаються нагадуванням про прагнення до ефективнішого та прозорішого управління. Це прагнення створює основу для майбутніх дискусій щодо того, як краще організувати владу, щоб вона служила інтересам усіх громадян, а не лише обмеженого кола політичних еліт.