Неточність «Орєшніка»: Як поспіх Кремля підірвав ракетну програму РФ

Історія зіткнулася з першим поворотним моментом у листопаді 2024 року, коли «Орєшнік» вперше вразив ціль в Україні. Цей удар справив на російського диктатора Володимира Путіна таке політичне та психологічне враження, що він негайно наказав запустити виробництво додаткової серії з чотирьох ракет у 2025 році, прагнучи повторити цей успіх.

Проте, поспіх, з яким Кремль вимагав прискорити виробництво, призвів до серйозного нехтування стандартами якості. Джерело з Міністерства оборони РФ підтвердило розслідувачам, що виробники були змушені обійти стандартні протоколи забезпечення якості, щоб вкластися у встановлені терміни. Це рішення мало критичні наслідки для точності нової зброї.

Головною технічною вразливістю системи виявився застарілий радянський авіаційний гіроскоп ГУ-503, використаний у ракетах. Ненадійність цього компонента значно погіршила можливості точного наведення «Орєшніка», через що ракети відхилялися від запланованих цілей на десятки кілометрів під час запусків.

Вже у 2026 році російські військові застосували три з чотирьох виготовлених минулого року ракет проти України. Одну було випущено по Львову вночі 9 січня, а дві — по Білій Церкві на Київщині, одна з яких впала на тимчасово окупованій території Донецької області вночі 24 травня.

«Орєшнік» є російською балістичною ракетою середньої (проміжної) дальності класу «земля-земля». Військові експерти та західні розвідки відзначають, що ця ракета не є революційною розробкою, а створена як модифікація на основі радянських технологій та російської міжконтинентальної балістичної ракети РС-26 «Рубєж». Заявлена максимальна дальність її польоту становить до 5500 км, а мінімальна — близько 700 км.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що у Російської Федерації залишилася лише одна боєздатна ракета з початкового контракту. Через технологічний брак її реальна бойова ефективність залишається під сумнівом, незважаючи на значні витрати, оскільки Росія інвестувала десятки мільйонів доларів у три удари ракетами «Орєшнік» по Україні.

Ця ситуація демонструє, як поспіх і технологічний голод, посилений міжнародними санкціями, можуть підірвати амбітні військові програми. Майбутнє ракет «Орєшнік» залишається невизначеним, а їхня реальна загроза, можливо, значно перебільшена.