РФ кидає кожен другий рубль на війну, б’ючи рекорди витрат

Ці дані, засновані на аналізі наукового співробітника Німецького інституту проблем міжнародної безпеки Яніса Клюге за даними Міністерства фінансів РФ, показують безпрецедентну мілітаризацію економіки. Російська воєнна машина поглинала в середньому 2,7 мільярда рублів на годину, або 65 мільярдів рублів на день.

Порівнюючи з попередніми періодами, ситуація демонструє стрімке погіршення. У першому кварталі 2026 року витрати зросли на 29,9% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, на 68,7% — стосовно 2024-го, і на 129% — щодо 2023 року. З моменту початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року військові видатки збільшилися у 4,6 раза.

Ключовим фактором цього стрибка стали засекречені витрати, які зросли на 43% – з 3,4 трильйона до 4,9 трильйона рублів. Загалом на таємні статті припало 38,2% усіх федеральних видатків, що є найбільшою часткою з початку повномасштабної війни. За даними аналізу, близько 85% засекречених видатків безпосередньо пов'язані з військовими потребами: закупівлею зброї, виробництвом техніки та забезпеченням армії.

Ця тенденція розвивається всупереч початковим планам Кремля. Бюджетний закон на 2026 рік передбачав скорочення воєнних витрат із 7,8% до 6,2% від ВВП. Проте вже за перший квартал вони становили 2,5% від прогнозованого річного ВВП і досягли 12% від ВВП кварталу. Якщо така динаміка збережеться, за рік військові витрати можуть сягнути 9–10% ВВП.

Яніс Клюге застерігає від надто прямолінійних висновків, адже частина зростання може бути пояснена перенесенням витрат з четвертого кварталу 2025 року на початок 2026-го, аби не перевищити запланований дефіцит. Повніша картина має прояснитися після публікації додаткових бюджетних даних.

Також спостерігається значне падіння нафтогазових доходів бюджету РФ. За перший квартал 2026 року вони впали на 45% порівняно з попереднім роком, склавши лише 1,44 трильйона рублів. Загальні доходи скарбниці становили 8,3 трильйона рублів, що означає: військові витрати поглинули дві третини всіх бюджетних надходжень. Це призвело до заморожування Кремлем цивільних видатків за кількома державними програмами через хронічний дефіцит.

Аналіз Яніса Клюге став критично важливим джерелом інформації про фінансову ситуацію в РФ. Це аналіз показує, що Росія продовжує інвестувати значні ресурси у війну, ігноруючи негативний вплив на інші сектори економіки та соціальну сферу. Такі показники свідчать про надзвичайний тиск на бюджет, що може мати довгострокові наслідки для стабільності країни.

Попри падіння доходів та зростання дефіциту, пріоритет мілітарізації залишається незмінним. Це підкреслює глибокий ідеологічний вибір російського керівництва, яке продовжує перерозподіляти національні багатства на потреби армії, жертвуючи при цьому добробутом населення та розвитком цивільних галузей.

Такий підхід несе в собі значні ризики для майбутнього Росії, оскільки безпрецедентні військові витрати та падіння доходів створюють глибокий дисбаланс, який неминуче позначиться на соціальній та економічній стабільності в довгостроковій перспективі.