/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F419%2F4ce61aaca9f7a628a857b2be50aa4212.png)
Неочікуваний поворот: Чому контакти з Кремлем сколихнули саміт ЄС?
На саміті Європейського Союзу, присвяченому Україні, значна частина часу була несподівано присвячена обговоренню контактів між Брюсселем та Кремлем, які вже відбулися. Ця ситуація розгорнулася ще за присутності Президента України Володимира Зеленського в залі засідань, а потім продовжилася після його від'їзду, адже "дуже багато лідерів хотіли висловитися".
Проблема з'явилася, коли низка європейських медіа повідомила, що команда Президента Європейської Ради Антоніу Кошти ініціювала зв’язок із командою Путіна. Це стало ключовим моментом, що викликав широке обговорення серед голів європейських держав та урядів.
Дискусія тривала 1.5-2 години після від'їзду українського президента, забравши левову частку часу. Попри відсутність формальних рішень, багато лідерів не приховували свого невдоволення тим, що ці контакти були ініційовані без попередніх консультацій з Європейською Радою.
Водночас, співрозмовники в ЄС наполягали, що Антоніу Кошта проводив точкові консультації зі столицями перед дзвінком у Кремль, проте не з усіма лідерами. Дипломатичне джерело також зазначило, що під час контактів з Кремлем не йшлося про "дискусії по суті", а лише про "відкриття каналу комунікації".
У підсумку, сам Антоніу Кошта на даному етапі не проводив переговорів, і цей елемент цілковито підтримала Європейська Рада. Всі погодились, що зараз не час для переговорів з Путіним, але дипломати повинні бути готовими до цього у разі, якщо обставини зміняться.
За неофіційними даними, відомо про дві розмови глави кабінету Кошти, Педро Луртьє, та багаторічного помічника Путіна з питань зовнішньої політики Юрія Ушакова, які відбулися протягом останніх тижнів.
Ця ситуація виникла на тлі постійних закликів української сторони до Євросоюзу посилити свою роль у переговорах з Путіним. Раніше обговорювалася ідея призначення європейського перемовника для врегулювання російсько-української війни, хоча ця ініціатива не отримала активного розвитку. Також раніше з'являлась інформація про те, що Німеччина, Франція та Британія розробляють план щодо залучення Путіна до переговорів.
З огляду на ці події, обговорення контактів між ЄС та Кремлем на саміті в Брюсселі стало головним "українським" питанням. Воно привернуло значну увагу лідерів ЄС та викликало суперечності, хоча жодних офіційних рішень з цього приводу ухвалено не було. У разі початку змістовних переговорів команда Кошти підтвердила необхідність отримання мандату від інших лідерів ЄС.
"Є повна згода, що зараз не час проводити переговори з Путіним. Але дипломати мають бути готові до цього у разі та коли такі обставини складуться," – пояснили у Брюсселі.
Попри розбіжності, саміт у Брюсселі виявив складність та чутливість питання відносин з Кремлем. ЄС балансує між необхідністю зберігати канали комунікації та принциповою позицією щодо відсутності переговорів за поточних обставин. Подальший розвиток подій залежатиме від єдності та готовності європейських лідерів до спільної стратегії.

