Бельгія видала ордер на арешт ексєврокомісара: "Катаргейт" набирає обертів

Історія почалася у грудні 2022 року, коли Брюссель сколихнула безпрецедентна подія: поліцейські обшуки виявили 1,5 мільйона євро готівкою в будинках депутатки Європарламенту від Греції Єви Кайлі та колишнього італійського євродепутата П'єра Антоніо Панцері. Цей скандал, що отримав назву "Катаргейт", викрив схему хабарництва, спрямовану на просування інтересів Катару та Марокко.

У центрі розслідування опинилася неурядова організація "Боротьба з безкарністю", заснована П'єром-Антоніо Панцері. До її керівництва входив і Дімітріс Аврамопулос, який обіймав посаду єврокомісара з питань міграції з 2014 по 2019 рік, а нині є депутатом грецького парламенту.

Після того, як корупційний скандал став публічним, Аврамопулос негайно залишив організацію. Проте бельгійська влада, викликавши його минулого року для надання свідчень, не отримала відповіді. Тепер ексєврокомісару висунули звинувачення в участі у злочинній організації, пов'язуючи це з доходами, отриманими ним від згаданої неурядової організації.

Під загрозою арешту, Аврамопулос рішуче заперечує всі звинувачення, стверджуючи, що питання, яке його стосується, було закрито три роки тому за повного схвалення Європейської комісії. Він вважає будь-які спроби поновити справу "свавільними, неприйнятними, підозрілими" та обіцяє оскаржити дії бельгійської влади всіма доступними законними засобами.

Для остаточного виконання ордера на арешт бельгійській владі необхідне схвалення грецького парламенту, який має проголосувати за зняття депутатської недоторканності з Аврамопулоса. Цей крок відкриє шлях до подальшого розвитку подій у гучній справі.

У лютому цього року Обвинувальна палата Бельгії відхилила аргументи підозрюваних у справі "Катаргейту", що дозволило продовжити розслідування та дало поштовх для нових кроків правосуддя проти можливих учасників злочинних схем.

Скандал "Катаргейт" розпочався з висунення обвинувачень чотирьом особам, пов'язаним із Європарламентом, у тому, що Катар, який приймав Чемпіонат світу з футболу, обдаровував їх готівкою та подарунками з метою вплинути на ухвалення рішень. Ця справа викрила мережу лобіювання та сумнівних фінансових транзакцій, що скомпрометували європейських чиновників.

"Європейська правда" раніше детально висвітлювала ці події у своїй статті під назвою "Сумки з грошима за "добре слово" про Катар: історія топ-хабарництва у Європарламенті", розкриваючи масштаби корупції та її вплив на європейську політику.

Один із грецьких посадовців зазначив, що колишньому комісару висунуто звинувачення в участі у злочинній організації, а влада пов'язує цю справу з доходом, який він отримував від неурядової організації, що є в центрі скандалу.

У заяві Дімітріса Аврамопулоса йдеться: "Будь-яка спроба бельгійської влади знову відкрити його та вплутати моє ім'я в будь-яке питання, що стосується боротьби з безкарністю, – чи то через безпідставні звинувачення, чи то через спотворення фактів, – є свавільною, неприйнятною, підозрілою та буде розглянута всіма доступними законними засобами".

Подальша доля Дімітріса Аврамопулоса та інших фігурантів "Катаргейту" значною мірою залежить від рішення грецького парламенту. Ця справа, безсумнівно, стане важливим прецедентом у боротьбі з корупцією на високих щаблях європейської влади і визначить межі відповідальності політика, що обіймав високу посаду в ЄС.