FT: США та Європа розходяться, звинувачуючи один одного у зраді

Трансатлантичний союз доживає останні дні не так, як сподівалися в Європі. Замість упорядкованого переходу до більш рівноправного НАТО старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин Ліана Фікс бачить брудне розлучення, у якому кожна сторона вже вибудовує власний міф про зраду.

Як передає "Хвиля", про це йдеться у колонці Фікс для Financial Times.

У Вашингтоні впевнені: Європа покинула США у вирішальний момент - під час війни з Іраном. Союзники відмовилися надати свої бази, і це прочитали як зраду союзницької солідарності. Причому не лише в таборі MAGA, а й серед традиційних зовнішньополітичних кіл. Логіка там проста: приєднуватися ніхто не змушував, але підтримати можна було.

Один європейський чиновник у розмові з Фікс описав це так: "Війна з Іраном - чорна діра, у якій зникає все, зокрема й НАТО". З європейського боку незрозуміло, чому альянс опинився під ударом через конфлікт, що не стосується його території.

Але у Європи своя точка відліку - Гренландія. Те, що США погрожували анексувати територію суверенного союзника й говорили про неї як про предмет торгу, стало переломом. Після промови Дональда Трампа в Давосі, де він виключив силу, але зажадав "негайних переговорів" про придбання острова, у столицях ЄС запанувала атмосфера надзвичайного стану. Дипломати почали прораховувати сценарій відкритого протистояння з Вашингтоном.

Є "до" і "після" Гренландії, пише Фікс. Тоді Європа й почала готувати план Б - оборону без США. У Вашингтоні цього не зрозуміли. Епізод із островом там применшують і кепкують з європейців. Сенатор-республіканець назвав їх "занадто емоційними". На що, за словами авторки, естонський співрозмовник сухо зауважив: Росія теж завжди казала країнам Балтії, що вони "занадто емоційні".

Фікс згадує німецьке слово Dolchstoßlegende - легенда про "удар ножем у спину". Так після Першої світової військове керівництво Німеччини пояснювало поразку: армію нібито не перемогли на фронті, а зрадили вдома. Біда таких міфів у тому, що взаємні звинувачення у зраді - найгірша основа, щоб завершити відносини. Вони не дають збудувати щось нове на спільному ґрунті.

Ще донедавна існував оптимістичний сценарій: європейці поступово беруть на себе оборону, США розвертаються до Індо-Тихоокеанського регіону, а альянс відроджується сильнішим і рівноправнішим. Але це можливо лише там, де зберігається спільна історія. "Якщо американці та європейці не зможуть домовитися, чому вони розійшлися, вони більше ніколи не зможуть іти разом", - підсумовує Фікс.