Лукашенко готує Білорусь до вторгнення: опозиція передала Києву тривожний звіт

На тлі тривалої війни в Україні, заступник голови Об'єднаного перехідного кабінету Білорусі Павло Латушко передав міністру закордонних справ України Андрію Сибізі 30-сторінковий звіт. У цьому документі білоруська демократична опозиція висловила глибоке занепокоєння, стверджуючи, що режим Лукашенка систематично готує країну до потенційної прямої участі у війні проти України, або, принаймні, до надання території для нових ударів.

Автори доповіді, зокрема Національне антикризове управління (НАУ), детально описали, як Білорусь, колись нейтральна та без'ядерна держава, відмовилася від цих статусів після референдуму. Нова військова доктрина, ухвалена у 2024 році, дозволяє так звані «превентивні удари» у разі «безпосередньої загрози» і передбачає можливість відправлення білоруської армії за кордон. Ці зміни відкривають шлях до легалізації превентивного застосування сили.

У звіті особливу увагу приділено масштабному нарощуванню військового потенціалу. Кількість військовослужбовців за контрактом у Білорусі зросла у півтора раза з 2022 року, а мобілізаційний резерв оцінюється у 289 тисяч осіб. На українському напрямку формується Південне оперативне командування, і загальна чисельність збройних сил може зрости до понад 80 тисяч осіб. Паралельно створюється «народне ополчення» чисельністю до 150 тисяч осіб. Влада також запроваджує російський досвід, дозволяючи SMS-повістки та залучення до армії ув’язнених.

Економіка країни також переводиться на військові рейки: оборонні витрати бюджету за чотири роки зросли у п’ять разів. Військово-промисловий комплекс Білорусі повністю інтегрований з російським, а значна частина його діяльності засекречена. Лише у 2024 році було прийнято понад 4 тисячі одиниць нової військової техніки. Накопичення стратегічних ресурсів, таких як подвоєння обов’язкових резервів нафтопродуктів до 30-денного запасу, свідчить про глибоку мілітаризацію країни.

Військова інтеграція з Росією досягла свого піку, підтверджуючи перетворення Білорусі на військовий плацдарм РФ. На території Білорусі постійно дислокуються російські війська, розміщена тактична ядерна зброя та ракетний комплекс «Орешник». Білоруських військовослужбовців навчають інструктори ПВК «Вагнер».

Крім того, вздовж кордонів з Україною, Польщею та Литвою будуються оборонні лінії, які отримали назву «лінія Хреніна». Мости та аеродроми модернізуються для важкої російської техніки. Система охорони здоров’я та цивільний сектор також готуються до роботи у воєнний час: Міністерство охорони здоров’я Білорусі затвердило інструкції для сортування поранених, а у Мінську перевірено 5 тисяч бомбосховищ. Постійні масштабні військові навчання, що тривають і у 2026 році, використовуються для перевірки мобілізаційних списків і підтримання напруги в суспільстві.

З початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, територія Білорусі активно використовувалася для наступу на північ України та для завдання ракетних ударів по українських містах. Це робить ризики, описані в доповіді білоруської опозиції, надзвичайно актуальними.

Київ неодноразово заявляв про посилення активності Білорусі поблизу кордону, а президент Володимир Зеленський повідомляв про облаштування інфраструктури та артилерійських позицій на прикордонні, а також про спроби Росії втягнути Мінськ у війну. У відповідь на ці загрози, Україна посилила заходи безпеки на північному напрямку та формує нові безпілотні підрозділи на кордоні з Білоруссю.

«У доповіді опозиціонери виділили вісім ключових ознак, які, на їхню думку, свідчать про підготовку Мінська до можливого вступу у війну», — зазначається у повідомленні.

Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк висловив думку, що зміна риторики Олександра Лукашенка щодо війни РФ проти України на менш категоричну може свідчити про те, що білоруська влада враховує можливі наслідки та загрози у разі більш глибокого втягнення Білорусі у війну на боці Росії.

Аналіз білоруської опозиції вказує на повномасштабну мілітаризацію Білорусі та її тісну інтеграцію з Росією, що створює значний виклик для України. Переданий звіт містить не лише перелік загроз, а й рекомендації щодо стримування агресивних намірів режиму Лукашенка, що підкреслює потребу у спільних стратегічних діях для збереження миру та безпеки в регіоні.