Виробники ядерного шантажу. Хто створює ракету «Сармат» для Путіна

Попри п'ятий рік повномасштабної війни та безпрецедентні міжнародні санкції, Росія продовжує розвивати програми стратегічних озброєнь. Однією з них залишається міжконтинентальна балістична ракета РС-28 «Сармат» — проєкт, який Кремль роками використовує як символ військової могутності та інструмент ядерного шантажу. У травні 2026 року Владімір Путін вкотрепообіцявпоставити «Сармат» на бойове чергування до кінця року.

Робота над комплексом триває понад п'ятнадцять років. 2024-го ракета вибухнула просто в пусковій шахті на космодромі «Плесецк».

Однак документи, отримані StateWatch та UNITED24 Media, дають можливість побачити інше — виробничу мережу, яка стоїть за створенням однієї з найамбітніших російських ракетних програм.

Виробник ракети майже без санкцій

У відкритих джерелах виробництво «Сармата» зазвичай пов'язують із трьома підприємствами: «Государственным ракетным центром имени академика В.П. Макеева», «Красноярским машиностроительным заводом» («Красмаш») і пермським підприємством АО «Протон — Пермские моторы». Усі вони входять до структури держкорпорації «Роскосмос».

Утім, увагу привертає саме «Красмаш». Попри те, що підприємство виробляє одну з ключових російських міжконтинентальних балістичних ракет, воно досі не перебуває під санкціями США, ЄС і Великої Британії.

Водночас найбільшими замовниками заводу є підсанкційні структури — ФГУП «Горно-химический комбинат» і держкорпорація «Роскосмос». Матеріали російських арбітражних судів свідчать, що після початку повномасштабного вторгнення «Красмаш» продовжив співпрацю з підприємствами, залученими до виконання державного оборонного замовлення Росії.

Серед контрагентів «Красмашу» — виробники компонентів для бойової авіації та ракетного озброєння, а також підприємства ракетно-космічної галузі, зокрема АО «ЦЭНКИ», ПАО «Ракетно-космическая корпорация «Энергия» имени С.П. Королева» та АО «ГКНПЦ имени М.В. Хруничева».

Таким чином, виробник «Сармата» інтегрований у широку мережу підприємств російського військово-промислового комплексу, які працюють над створенням ракетного озброєння, бойової авіації та космічних систем.

Не один завод, а ціла виробнича мережа

Документи з «Пермского порохового завода» свідчать, що до виробництва компонентів для РС-28 «Сармат» залучені десятки підприємств із різних регіонів Росії. У внутрішній документації ракета фігурує під індексом 15А28, а роботи над окремими компонентами ведуться в межах програм «Тема 001» та «Тема 002».

Листування між «Красмашем» і «Пермским пороховым заводом» підтверджує участь останнього у виробництві окремих виробів для комплексу. Журналістам також вдалося встановити деталі контракту між підприємствами. Лише 2025 року завод мав виготовити компоненти для «Сармата» на суму понад 956 млн руб., або близько 12,7 млн дол.

Внутрішні документи підприємства демонструють і масштаб зростання російського військового виробництва після початку війни проти України. Якщо 2022 року виручка «Пермского порохового завода» становила 7,7 млрд руб., то вже 2024-го вона зросла до 22,6 млрд руб. Частка військової продукції перевищила 95%.

Документи 2020–2021 років вказують на участь у виробництві «Сармата» низки підприємств ракетної, космічної, хімічної та ядерної галузей. Серед них — АО «ПЗ Машиностроитель», АО «Авангард», АО «НИИПМ», АО «НПО Автоматики», АО «НИИ Графит», ПО «Полет», а також ФГУП «РФЯЦ-ВНИИТФ» — один із головних російських центрів розробки ядерних боєприпасів.

Згідно з отриманими документами, виробництво «Сармата» спирається не на один завод і навіть не на одну державну корпорацію. Йдеться про широку кооперацію підприємств ракетної, космічної, хімічної та ядерної галузей, яка охоплює значну частину російського оборонно-промислового комплексу.

Більшість виявлених підприємств уже перебувають під міжнародними санкціями. Водночас окремі компанії, залучені до виробництва компонентів для «Сармата», досі залишаються поза деякими санкційними режимами.

Зокрема, АО «ТРИ-Д», яке також залучене до виробництва балістичних ракет «Искандер-М», досі не перебуває під санкціями США. Водночас санкції Європейського Союзу не поширюються на АО «ПЗ Машиностроитель», АО «НИИПМ», АО «НИИ Графит» і ФГУП «ПО «Октябрь», які також входять до кооперації підприємств, залучених до виробництва компонентів для РС-28 «Сармат».

Саме ця кооперація забезпечує виробництво одного з ключових елементів російського ядерного арсеналу.

Документи показують, що навіть через більш як чотири роки після початку повномасштабної війни частина учасників цієї програми продовжує залишатися поза окремими санкційними обмеженнями. А це означає можливість і надалі закуповувати обладнання, працювати з іноземними контрагентами та залучати фінансування для підприємств, які беруть участь у виробництві одного з ключових елементів російського ядерного арсеналу.

Цей матеріал було підготовлено в рамках співпраці між аналітичним центром StateWatch та UNITED24 Media.