«Бабель» оприлюднив розслідування про небойові смерті новобранців у полку «Скеля»
Журналісти «Бабеля» оприлюднили розслідування про небойові смерті щонайменше 26 новобранців 425-го окремого штурмового полку «Скеля» від кінця 2025 року до весни 2026-го.
За даними журналістів, більшість із них померли від пневмонії, серцево-судинних захворювань та інших хвороб невдовзі після мобілізації. Близькі деяких загиблих заявили про можливе насильство.
Серед померлих, про яких вдалося дізнатися «Бабелю»:
-
Володимир Цуканов, 32 роки;
-
Дмитро Коваль, 50 років;
-
Віталій Салтан, 34 роки;
-
Олександр Семенов, 35 років;
-
Максим Скіпа, 37 років;
-
Олександр Ісаєв, 42 роки;
-
Сергій Черноіван, 36 років;
-
Сергій Табацький, 38 років;
-
Вадим Поливаний, 49 років;
-
Дмитро Школярський, 34 роки;
-
Сергій Голубов, 41 рік;
-
Андрій Чередніченко;
-
Олександр Коваленко, 32 роки;
-
В'ячеслав Гекало, 37 років;
-
Дмитро Іванченко, 42 роки;
-
Роман Кожарко, 45 років;
-
Денис Багрій-Шахматов, 38 років;
-
Віталій Карат, 38 років;
-
Василь Войчук, 52 роки;
-
Василь Цюрко, 41 рік;
-
Ярослав Мокрій, 53 роки;
-
Петро Данильців, 52 роки;
-
Вʼячеслав Борисов, 31 рік;
-
Віталій Батура, 43 роки;
-
Іван Терентьєв, 46 років;
-
Володимир Бєлас, 47 років.
Зокрема, «Бабель» розповів про 34-річного Віталія Салтана з Кропивницького, якого мобілізували до «Скелі» 26 січня. 22 лютого він помер у лікарні від пневмонії. У полку стверджують, що медичне забезпечення було належним. За словами командира Андрія Сурая, перевірка за участі представників Сухопутних військ не виявила порушень.
Водночас представник Офісу військового омбудсмана Руслан Циганков повідомив, що під час перевірки зафіксували проблеми з медичним забезпеченням. На думку родини загиблого, допомогу Віталію надали пізно: чоловік скаржився на дуже високу температуру, але лікування в підрозділі не давало результату. Сім'я очікує на результати повторної судово-медичної експертизи.
50-річний Дмитро Коваль з Волині потрапив до «Скелі» 6 березня, а менш ніж за місяць, 21 березня, помер в автомобілі військовослужбовців полку. Попередня причина смерті — неуточнена кардіоміопатія.
За словами його дружини, вона спершу не впізнала чоловіка в морзі через синці та ушкодження на тілі. Після його смерті з родиною сконтактували троє чоловіків, які проходили з ним підготовку у «Скелі». За їхніми словами, Дмитро майже не їв, багато молився і вимагав його відпустити. Свідки також стверджують, що Коваля били та застосовували примусові медичні процедури.
До правоохоронців ці чоловіки не зверталися, оскільки перебувають у СЗЧ. У «Скелі» відкинули звинувачення. Сурай заявив, що підрозділ не має підтверджень і не бачить підстав довіряти свідченням людей, які пішли в СЗЧ.
Перша експертиза зафіксувала синці на грудній клітці, спині, ребрах, плечах, у пахвах, на ногах і в паху. Експерт кваліфікував їх як легкі тілесні ушкодження. Родина через суд домоглася відкриття кримінального провадження та проведення повторної експертизи.
32-річного Володимира Цуканова з Миколаївщини мобілізували до «Скелі» 15 січня, а 11 лютого він помер у лікарні. Офіційна причина смерті — легенево-серцева недостатність. Судово-медична експертиза також зафіксувала тупу травму грудної клітки та переломи ребер. За даними «Бабеля», Цуканов перебував у «Скелі» до 20 січня, потім його разом із понад 40 новобранцями відрядили до 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла.
Поліція вважає, що чоловік помер після побиття 20 січня. У справі підозрюють молодшого сержанта «Скелі» Анатолія Кучера. У суді він визнав провину, однак згодом через адвоката передав «Бабелю» іншу версію: заявив, що не бив Цуканова, а «нейтралізував» його, коли той нібито вихопив зброю в охоронця. За версією слідства, Кучер завдав Цуканову ударів у грудну клітку та тулуб, через що в чоловіка були зламані дев'ять ребер. Забій згодом розвинувся у двобічну гнійну пневмонію, з якою його госпіталізували.
У розслідуванні також йдеться про смерть 38-річного Віталія Карата з Франківщини. Його мобілізували 25 лютого 2026 року, а 14 березня він помер у лікарні. Причиною смерті вказали недокрівʼя органів. Після смерті в чоловіка виявили переломи ребер і травму грудної клітки.
У «Скелі» стверджують, що Карат травмувався, коли намагався самовільно залишити частину, заліз на сосну й упав з неї. За словами Сурая, новобранця після падіння доправили до лікарні, а на полігоні його ніхто не бив. Крім того, командир сказав, що свідки пройшли поліграф, а на полігоні провели слідчий експеримент. Відео, яке мало підтвердити версію з падінням із сосни, журналістам у підрозділі не надали.
За даними «Бабеля», масові скарги на «Скелю» почали надходити наприкінці 2025-го, після масштабування підрозділу з батальйону до полку.
За даними Офісу військового омбудсмана, смертей у полку більше. Циганков каже, що частка небойових смертей у «Скелі» пропорційно дещо вища, ніж в інших частинах. Насамперед ідеться про питання медичного забезпечення. На «Скелю» також припадає 5,1% від понад 9 тисяч скарг військовослужбовців до Офісу військового омбудсмана, хоча дані можуть бути неповними, адже не всі військові мають можливість вийти на зв'язок.
Андрій Сурай заявив, що проблема «неуставних методів» існує, але командування з нею бореться.
«Ми знаємо, що всередині нашого полку командир робить усе, щоб оцих негативних історій не було. Якщо вони проявляються, командиру не доповідають, намагаються це приховати, це вилазить через журналістів чи до Решетилової. Позиція командира — розібратися, якщо винні, показово покарати. Реально обурює, коли ми намагаємося зробити нормальний працюючий підрозділ, але через певні моменти у нас така погана слава», — також сказав речник полку, колишній журналіст Олексій Братущак.
Він наголосив, що попри критику військові «Скелі» нині виконують складні завдання на дев'яти напрямках.
Фото: особисті архіви героїв/«Бабель»
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.

