/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F4%2F8139a08dc529d0705b32ec080a24db8c.jpg)
Стамбульські домовленості: Путін знову заговорив про переговори з Україною
На початку повномасштабного вторгнення, навесні 2022 року, Українська та Російська делегації провели кілька раундів переговорів у Туреччині, де намагалися знайти шляхи врегулювання конфлікту. Українська сторона тоді запропонувала закріпити нейтральний статус держави та відмову від вступу до НАТО, в обмін на юридично зобов’язальні міжнародні гарантії безпеки від провідних країн, таких як США, Велика Британія, Франція, Китай та Туреччина.
У рамках переговорів також обговорювалися умови щодо повернення до кордонів станом на 23 лютого 2022 року та вирішення питання Криму дипломатичним шляхом протягом наступного десятиліття. Проте Росія висувала вимоги щодо визнання анексії Криму, «незалежності» для так званих «ЛНР» та «ДНР», а також «демілітаризації» та «денацифікації» України, що фактично передбачало капітуляцію.
Хоча сторони демонстрували певну готовність до пошуку компромісів, жодних юридично зобов’язальних рішень у Стамбулі ухвалено не було. За словами тодішнього голови МЗС України Дмитра Кулеби, сторони лише окреслили свої позиції, але не підписували жодних документів.
Переговори остаточно зупинилися 15 квітня 2022 року. Причиною розриву стали нові вимоги Росії щодо окупованих територій, визнання російської мови другою державною в Україні, скасування санкцій та припинення судових позовів проти Росії. Крім того, на хід перемовин вплинуло оприлюднення звірств російських військових у Бучі та інших українських містах.
Через два роки російський диктатор Володимир Путін знову заявив про готовність до мирних переговорів з Україною, посилаючись на ті самі «стамбульські домовленості» 2022 року. Він стверджує, що ці домовленості були «парафовані тоді українською делегацією, отже, все їх влаштовувало», і що Москва не бачить підстав від них відходити.
Путін наголосив, що основними для переговорів мають бути «принципи Стамбула, Анкоріджа, реалії на землі» та його виступ у Міністерстві закордонних справ у 2024 році. Він додав, що «київський режим» нібито намагається створити враження сильних позицій для майбутніх переговорів, хоча, за його словами, «реалії на полі бою виглядають зовсім інакше», і російські військові щодня просуваються вперед.
Раніше неодноразово обговорювалася потенційна зустріч лідерів України та Росії. 9 травня Офіс президента України заявляв, що Володимир Зеленський не проти зустрічі з Путіним будь-де, але за винятком Москви. 15 червня Зеленський підтвердив, що пропонував зустріч із російським керівником на саміті G7, проте тоді російська сторона не надала чіткої відповіді.
Згодом Путін заявляв, що готовий зустрітися з Зеленським у Москві, але не збирається їхати для переговорів, що для української сторони є неприйнятною пропозицією. На початку повномасштабного вторгнення російський диктатор Володимир Путін також заявив, що мирні переговори між Україною та Росією нібито були перервані з ініціативи Києва за інформацією, яку поширила російська пропагандистська агенція РИА Новости.
Попри публічні заяви про готовність до переговорів на певних умовах, історія показує, що досягнення компромісів є проблематичним. Сьогоднішні «реалії на землі» та мінливий контекст конфлікту лише ускладнюють пошук взаємоприйнятного рішення, залишаючи майбутнє мирного процесу під питанням.

