/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F432%2F32f9f8417a4c679d531aeca0c59cd2ba.jpg)
Трамп "вражений" успіхами України і готовий тиснути: Кремль втрачає довіру до США
Під час недавнього саміту G7 західні лідери відзначили зростання переконання у тому, що Росія програє війну, значною мірою завдяки успішній кампанії України з далекобійних ударів. Президент США Дональд Трамп особисто був глибоко вражений та захоплений цими операціями, про що повідомили неназвані джерела, обізнані з його непублічними розмовами з українською стороною.
Ці удари, здійснені Збройними силами України по об'єктах углибині Росії, стали можливими, зокрема, завдяки розвідувальним даним, наданим Сполученими Штатами. Європейські дипломати протягом останніх місяців зауважували, що позиція американських посадовців поступово змінюється, і вони вже не так переконані у перемозі Москви, як раніше. Ба більше, під час саміту G7 президент США також підтримав посилення санкцій проти енергетичного сектору Росії.
Раніше, у березні цього року, представники розвідки США вважали, що Росія має перевагу у конфлікті. Однак останні події вказують на суттєву зміну у сприйнятті ситуації Вашингтоном. Тепер Україна вважає, що заручилася підтримкою Білого дому для кампанії, спрямованої на примушення Росії до змістовних переговорів. За повідомленнями, президент США приватно радив Володимиру Зеленському діяти "сміливіше".
Реакція Дональда Трампа на далекобійні удари Сил оборони України стала одним із ключових факторів, що викликав роздратування Москви. За словами міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, Вашингтон "нібито відступає від ролі об'єктивного посередника". Він також згадав, що Дональд Трамп нібито "забув" про свої заяви 2025 року, які раніше "наближали його до позиції Москви".
На московській конференції з питань зовнішньої політики Сергій Лавров заявив, що Росія тепер зосередиться на досягненні своїх цілей у війні проти України, оскільки "надії на США як на чесного посередника у врегулюванні конфлікту вже зникли". За його словами, Москва надає перевагу досягненню цих цілей за допомогою дипломатії, попри зникнення довіри до американського посередництва.
Коментарі Сергія Лаврова є чіткою ознакою зростаючого розчарування в Росії стосовно того, що Сполучені Штати не змогли допомогти припинити вторгнення президента Путіна в Україну на умовах, вигідних для Москви. Підхід Дональда Трампа, а також сприйняття діяльності Віткоффа та Кушнера як "занадто вільної дипломатії" деякими російськими політиками, призвели до того, що Москва втратила впевненість у Трампі як у чиннику, здатному допомогти реалізувати цілі Путіна щодо війни.
Ситуація навколо позиції США набула нових обертів, коли міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров висловив невдоволення, вважаючи, що Вашингтон змінює свій підхід до війни. Він прямо заявив, що США "нібито відступають від ролі об'єктивного посередника", що підкреслює глибоке розчарування Кремля діями та риторикою американської адміністрації.
Ця зміна у сприйнятті Москви виникла на тлі заяв Трампа про те, що Україна "добре тримається" у війні, посилаючись на "чудове військове обладнання", зокрема американське. Таким чином, українська сторона бачить у нинішній позиції Білого дому сприятливіші умови для активніших дій у протистоянні Кремлю, що створює новий виток у дипломатичному протистоянні.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що США "нібито відступають від ролі об'єктивного посередника" та "забули" про заяви американського президента Дональда Трампа, в яких він поступово наближався до позиції Москви. Лавров також зазначив, що "надії на США як на чесного посередника у врегулюванні конфлікту вже зникли".
Видання Financial Times, посилаючись на джерела, стверджує, що під час саміту G7 Дональд Трамп був "надзвичайно вражений і захоплений" недавньою кампанією України з далекобійних ударів по цілях углиб території Росії.
Попри зростаюче розчарування Москви, зміна позиції Вашингтона може суттєво вплинути на подальший хід подій, відкриваючи нові перспективи для України та змушуючи Росію переглядати свої дипломатичні стратегії. Це свідчить про динамічність конфлікту та постійну еволюцію поглядів ключових міжнародних гравців.

