Корупційний скандал та обшуки: чому Україна втрачає шанс тиснути на РФ у FATF

Напередодні червневих засідань FATF, які проходили з 15 по 19 число у Парижі, панувало високе очікування. Україна мала шанс фінансово ізолювати Росію, скориставшись цим майданчиком для розголошення доказів фінансування тероризму. Проте, підсумкове комюніке організації стало розчаруванням: жодних нових обмежень чи включення РФ до «чорного списку» не відбулося. FATF лише підтвердила призупинення членства Росії, встановлене трьома роками раніше, і не зробила жодної публічної заяви, що засуджувала б дії Москви — на відміну від періоду 2022–2024 років.

Протягом 2025 року та на початку цього року неодноразово спостерігалася пасивність Держфінмоніторингу на міжнародній арені. Наприклад, очільник служби Філіп Пронін, перебуваючи на сесії FATF у Мексиці, був відсутній на робочому місці протягом 12 днів. Результати цієї поїздки виявилися нульовими, і на офіційному сайті відомства навіть не з'явилося повідомлення про участь української делегації. Аналогічні ситуації виникали під час зустрічей у Парижі та Страсбурзі у 2025 році. Ці поїздки, що не приносять помітних результатів, стримують Україну від внесення Росії до «чорного списку», що могло б серйозно підірвати спроможність Кремля фінансувати війну.

Справжні причини цієї бездіяльності виявилися на внутрішньому фронті. 10 червня, незадовго до початку засідань FATF у Парижі, детективи НАБУ та прокурори САП провели обшуки у Держфінмоніторингу. Підозри стосувалися нинішніх керівників служби, Філіпа Проніна та Богдана Корольчука, які раніше очолювали Полтавську обласну військову адміністрацію.

Згідно з даними слідства, ці чиновники, за версією правоохоронців, могли «відмити» близько 200 мільйонів гривень бюджетних коштів на будівництві оборонних фортифікацій на Донеччині. Під час обшуків були виявлені не тільки гроші, а й документи, печатки та довіреності до десятків компаній. Серед них — 11 українських юридичних осіб, 12 фізичних осіб-підприємців, а також іноземні фірми, зареєстровані на Кіпрі, у Чехії та на Британських Віргінських Островах, що вказувало на можливу інфраструктуру «конвертаційного центру».

Питання боротьби з корупцією є одним з ключових для західних союзників України. Розслідування Офісу Генерального прокурора, НАБУ та САП не залишаються непоміченими за кордоном. Коли керівники головного органу фінансового контролю України стають фігурантами справ про відмивання коштів та розкрадання оборонних програм, це підриває довіру міжнародних партнерів.

Така ситуація впливає на позицію FATF та інших міжнародних організацій, роблячи їх більш стриманими не лише щодо Держфінмоніторингу, а й до України в цілому. Це, своєю чергою, дозволяє Росії продовжувати уникати фінансових санкцій, що могло б бути вирішальним у припиненні фінансування війни.

«Чому ключове українське відомство — Державна служба фінансового моніторингу — знову продемонструвало повну безпорадність, та як корупційні обшуки НАБУ всередині керівництва служби допомагають Росії уникати «чорних списків», пише видання Дзеркало Тижня».

Поки Україна не зможе ефективно боротися з внутрішньою корупцією на високих рівнях, її здатність впливати на міжнародні механізми фінансового тиску залишатиметься обмеженою. Цей випадок показав, що внутрішні проблеми мають прямий вплив на зовнішньополітичні можливості, і лише прозора та дієва система контролю зможе відновити довіру й посилити позиції країни на світовій арені.