Решетилова розповіла про побиття військових у підрозділі "Скеля" та закликала до управлінських рішень

Військова омбудсменка України Ольга Решетилова (Кобилинська) заявила, що про побиття та знущання над військовослужбовцями у 425-му окремому штурмовому полку "Скеля" стало відомо ще у травні-червні 2025 року. Офіс військового омбудсмана вже передав до правоохоронних органів п’ять повідомлень про злочини у підрозділі, однак результатів розслідувань досі немає. Про це Решетилова повідомила у Facebook.

Військова омбудсменка України Ольга Решетилова (Кобилинська) заявила, що про проблеми у "Скелі" вона дізналася у травні-червні минулого року. За її словами, спершу був побитий журналіст, якого перевели на службу до 425-го окремого штурмового полку, потім — капелан суміжної бригади, а згодом — ціле управління батальйону, який переформовували у 425 ОШП.

"І якщо перші два випадки ще можна було трактувати як непорозуміння і конфлікти (хоча як мінімум по капелану було відкрито кримінальне провадження), то після після побиття комбата і начальників служб батальйону стала очевидна системність", — зазначила Решетилова.

У червні 2025 року представники Офісу військового омбудсмана разом із представниками Офісу президента виїхали на полігон "Скелі". Паралельно головнокомандувач призначив перевірку силами Військової служби правопорядку.

За словами Решетилової, з полку забрали 22 військовослужбовців, які дали свідчення про побиття. Ці свідчення були підтверджені поліграфом. Разом із фахівцями ВСП вдалося ідентифікувати групу інструкторів, які організовували знущання на полігонах.

"На жаль, керівництвом ВСП не були вжиті відповідні заходи ні щодо притягнення цієї групи людей до відповідальності, ні щодо запобігання протиправних дій у майбутньому. Тоді за підсумками перевірки ВСП було призначено службове розслідування Командуванням Сухопутних військ, і вже за його підсумками пішло повідомлення на правоохоронні органи про вчинення правопорушення. Результату розслідування досі немає", — наголосила Решетилова.

Офіс військового омбудсмана надіслав п’ять заяв про злочини у "Скелі"

Омбудсменка  також повідомила, що зустрічалася з новопризначеним генеральним прокурором Русланом Кравченком. Згодом вона та перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков неодноразово проводили зустрічі із заступником генпрокурора і наголошували на необхідності розслідувань щодо "Скелі". Загалом із початку роботи Офісу військового омбудсмана у січні до правоохоронних органів було направлено п’ять повідомлень про злочини у "Скелі".

"Розуміючи, що розслідувань і кадрових рішень по цьому (і іншим штурмовим підрозділам) ми можемо чекати довго, а військовослужбовці там потребують захисту вже зараз, ми почали шукати шляхи взаємодії зі "Скелею". Я переконала командира 425 ОШП, як мінімум, не допускати людей, яких ми ідентифікували як тих, які системно порушують права військовослужбовців, до роботи з особовим складом", — повідомила Решетилова.

Також, за її словами, було налагоджено майже миттєву реакцію командування "Скелі" на скарги, які надходять до Офісу військового омбудсмана та інших інституцій. Крім того, підрозділ змусили забезпечити військовослужбовцям регулярний зв’язок із рідними. Внаслідок цього вже у травні кількість скарг від близьких військових цього підрозділу щодо відсутності зв’язку знизилася на 73%. Представники Офісу військового омбудсмана регулярно відвідують полігони та місця розташування "Скелі". Водночас омбудсменка наголосила, що її офіс не може виконувати роботу правоохоронних органів і не має повноважень ухвалювати управлінські рішення.

"Тепер кілька нюансів. Я не даремно наголосила, що знущанням над військовослужбовцями займається група людей. Це важливо, бо "Скеля" — великий підрозділ, там є багато достойний бойових солдатів, сержантів і офіцерів, які не мають стосунку до того, що відбувається. Оскільки Катерина Лихогляд вирішила у своєму розслідуванні не вказувати ці групи людей, у читача складається враження, що критична ситуація у всьому підрозділі. Це не так", — вказала омбудсменка.

У "Скелі" виявили близько двох тисяч військових із залежностями

Вона також звернула увагу на ситуацію із замісною підтримувальною терапією (ЗПТ) та військовослужбовцями з наркотичною залежністю. За словами Решетилової, кілька місяців тому у "Скелі" виявили близько двох тисяч таких людей. Саме з цим була пов’язана резонансна новина про понад дві тисячі ймовірно непридатних до служби військовослужбовців в одному з підрозділів. За її словами, відповідно до наказу №402 такі люди є непридатними до служби, у виняткових випадках — обмежено придатними, однак точно не мають перебувати у штурмових підрозділах.

"Ми тоді, мʼяко кажучи, здивувались, скликали термінову міжвідомчу нараду. Наразі триває робота, ми проводимо дослідження, з якими видами залежностей люди можуть служити. Як надати доступ ВЛК до відповідних даних, щоб вони бачили інформацію по ЗПТ. Але, на жаль, мобілізація людей з залежностями триває, і це стає проблемою багатьох підрозділів, не тільки "Скелі"", — відмітила омбудсменка.

Окремо Решетилова звернула увагу на розмір "Скелі". Підрозділ за чисельністю приблизно відповідає дивізії, але при цьому має штат полку, що ускладнює управління та контроль над особовим складом. Тому в цій ситуації потрібні управлінські рішення. За словами омбудсменки, минулого тижня вона обговорювала це питання з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Вона зазначила, що Сирський вважає можливим поліпшення ситуації після появи окремого командувача штурмових підрозділів, який нестиме за них відповідальність.

"Я незмінно вважаю, що створення окремого виду військ призведе до масштабування негативних практик і порушень прав людини. З моєї точки зору оптимальним було б створення окремих штурмових підрозділів у кожному корпусі. Це б дозволило командиру корпусу здійснювати контроль і формувати культуру поведінки, дисципліну в підрозділі. У будь-якому разі рішення щодо штурмових підрозділів має бути добре зважене і продумане", — підсумувала Решетилова.

Нагадаємо, що після повідомлень про побиття та знущання над мобілізованими у полку "Скеля" омбудсман Дмитро Лубінець оголосив про перевірку підрозділу. Він заявив, що будь-які порушення прав людини в умовах воєнного стану є неприпустимими. Омбудсман звернувся до Державного бюро розслідувань і Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони з вимогою провести повне, об’єктивне й неупереджене розслідування. Лубінець також повідомив про робочу нараду з Сирським, після якої Військова служба правопорядку почала з’ясовувати обставини, а моніторингова група офісу омбудсмана має виїхати на місце перевірки.