Угорщина розсекретить архіви про інформаторів кумуністичної доби

Угорщина планує розсекретити архіви комуністичних спецслужб у межах ініціативи нового прем’єр-міністра країни Петера Мадяра, спрямованої на осмислення країною свого минулого. Про це повідомило агентство Bloomberg.

Чому це важливо. Колишній посол в США Валерій Чалий розповідав про російську агентуру в Будапешті. За його словами, після поразки Орбана на виборах росіяни "не кинуть це все" в Угорщині, тому потрібно дати належну оцінку діям найвищих посадовців часів попереднього уряду і самого експрем’єра з погляду корупційних справ.

Відповідний законопроєкт уряд подав у середу, 24 червня. Це відбувається через 37 років після падіння комунізму у Східній Європі. На відміну від інших країн колишнього радянського блоку, Угорщина так і не оприлюднила досьє інформаторів після переходу до демократії.

"Ми повертаємо давній борг, який залишався несплаченим десятиліттями", – написав Мадяр, коментуючи цю ініціативу. План передбачає відкриття доступу до документів до 23 жовтня – 70-ї річниці невдалого угорського повстання 1956 року.

Хоча багатьох людей, згаданих у цих архівах, уже немає серед живих, а також існують побоювання, що частину документів могли вилучити з архівів, ця ініціатива має важливе символічне значення. Вона покликана пролити світло на масштабну мережу інформаторів та осіб, які нею керували. Деякі з них після демократичних змін зуміли стати частиною впливової політичної й економічної еліти країни, пише медіа.

Нездатність оприлюднити файли інформаторів одразу після демократичного переходу широко вважається "первородним гріхом" у посткомуністичній історії Угорщини, який дозволив колишнім елітам зайняти ключові посади у владі після падіння залізної завіси.

Як приклад – 16-річне правління Віктора Орбана, колишнього антикомуністичного студентського лідера, який перетворився на найвідданішого союзника Москви в Європі до свого усунення з посади у квітні.

Хоча акредитовані історики вже давно мали доступ до частини цих архівів, а громадяни Угорщини могли перевірити, чи стежили за ними за часів комунізму, ця інформація не була загальнодоступною. Уряди різних політичних таборів неодноразово обіцяли відкрити архіви, але всі такі спроби зрештою зазнавали невдачі.

Запропонований законопроєкт, який майже напевно буде ухвалений завдяки більшості партії "Тиса" у парламенті, передбачає створення незалежної комісії. До її складу увійдуть чинні співробітники спецслужб, а також незалежні історики та архівісти. Вони визначатимуть, які документи все ще потребують засекречення.

Якщо раніше засекреченими могли залишатися матеріали, оприлюднення яких могло зашкодити зовнішнім відносинам Угорщини, то надалі це стосуватиметься лише документів, здатних завдати шкоди відносинам із членами Європейського Союзу, НАТО і Європейської економічної зони. Це показова зміна, адже серед підстав для збереження таємності більше не фігурує Росія.

• У вересні 2024 року Орбан назвав помилкою слова свого помічника щодо того, що Угорщині було б краще не чинити опір радянському вторгненню 1956 року.
• У лютому 2026 року тодішній глава МЗС Угорщини назвав "великою брехнею" твердження, що Україна захищає Європу від Росії. Сибіга у відповідь згадав події 1956 року.