Кремль звинуватив Румунію у "поглинанні" Молдови: що приховує Захарова?

Історія розгорнулася після того, як у нижній палаті румунського парламенту стався процедурний курйоз: через протермінування було схвалено законопроєкт щодо об'єднання з Молдовою без голосування. Цей технічний інцидент, що не відображає реального політичного волевиявлення, став миттєвою мішенню для звинувачень з боку Росії.

Марія Захарова, відома своїми гучними заявами, одразу ж ухопилася за цей випадок. Вона заявила, що "не таємниця, що у Бухаресті виношують плани щодо поглинання Молдови" і назвала це "розвитком ситуації", про яку МЗС РФ нібито говорить постійно. Її слова були спрямовані на те, щоб створити враження давно існуючої румунської загрози.

Речниця додала, що румунські політичні кола нібито "безцеремонно втручаються" у внутрішні справи Молдови та "просувають ідеї об'єднання" в суспільствах обох країн. Проте, вона сама визнала, що скандальний законопроєкт пройшов виключно через процедурний курйоз, назвавши це проявом "західної демократії", де "не запитують вже не лише людей, а й законодавців".

Після цього Захарова спробувала протиставити "уніоністські плани" Румунії російському привласненню окупованих територій України після так званих "псевдореферендумів". Вона підкреслила, що справжнє об'єднання потребує "взаємного прагнення і, головне – плебісциту", тоді як будь-який інший процес є "поглинанням" або "анексією".

Захарова наполягала, що якщо Захід вживає термін "анексія" щодо Росії "без юридичного підґрунтя", посилаючись на нібито "добровільне волевиявлення громадян під міжнародним спостереженням" на окупованих українських територіях, то цей термін має бути застосовний і до "ситуації, яка точно має усі підстави для подібної кваліфікації", посилаючись на Румунію.

Ця риторика є черговою спробою Кремля перекласти відповідальність за власну агресію та порушення міжнародного права, прирівнюючи технічні протермінування у демократичному парламенті до військових захоплень територій та їхньої подальшої анексії.

Ідея об'єднання Румунії та Молдови має певну підтримку в обох країнах. Наприклад, президентка Молдови Мая Санду раніше заявляла, що проголосувала б "за" на референдумі про об'єднання з Румунією. Віцепрем'єр Еуджен Осмокеску також зазначав, що Молдова може розглянути можливість об'єднання, якщо її шлях до членства в ЄС буде ускладнений.

Минулого тижня румунського посла Крістіана Істрате викликали до Міністерства закордонних справ РФ, щоб оголосити йому про заходи у відповідь на закриття Румунією генерального консульства Росії в Констанці. Цей інцидент свідчить про зростання напруженості у відносинах між країнами, де російські спроби маніпуляцій стають дедалі очевиднішими. Підтримайте "5 канал" на "Патреоні", слідкуйте за ними у Telegram та WhatsApp англійською, щоб бути в курсі подій.

"Не таємниця, що у Бухаресті виношують плани щодо поглинання Молдови. Для нас це не новина, ми говоримо про це постійно. Тепер ця ситуація отримала такий розвиток", – заявила речниця МЗС РФ Марія Захарова.

"Яке це об'єднання? Об'єднання передбачає взаємне прагнення, і, головне – плебісцит. А коли мова йде про поглинання, то це слід так і називати", – підкреслила Захарова, намагаючись підмінити поняття.

Спроби Росії виправдати свою агресію шляхом звинувачень інших країн продовжуються, використовуючи будь-яку нагоду для маніпуляцій. Інцидент у Румунії став черговим прикладом, як Кремль намагається перекрутити факти, щоб відвернути увагу міжнародної спільноти від порушення міжнародного права.