Небачений крок: Президент подав до Ради проєкт про Український національний пантеон

Ця ідея, що має змінити підхід до національної пам'яті, була озвучена під час звернення з нагоди Дня Конституції України. У той пам'ятний день, коли вся країна відзначала засадничий документ держави, президент представив ініціативу, яка має об'єднати минуле, сьогодення та майбутнє України, забезпечивши належне вшанування її героїв.

Раніше вже було оголошено про початок створення такої меморіальної установи ще 22 квітня. Проте 27 квітня стало відомо, що деякі видатні постаті, як, наприклад, Тарас Шевченко, не будуть його частиною. Про це повідомив Алфьоров.

Законопроєкт передбачає створення Українського національного пантеону в Києві. Це місце має стати загальнонаціональним символом пам’яті українського народу, місцем почесного перепоховання та вшанування найвидатніших представників української нації. У пояснювальній записці до документу підкреслюється, що створення Пантеону стане продовженням державної політики національної пам'яті.

Одним із ключових аспектів законопроєкту є те, що на Пантеоні можуть бути вшановані особи, які обіймали посади глав держав, головнокомандувачів збройних сил України в різні історичні періоди, а також ті, хто зробив винятковий внесок у здобуття незалежності, державотворення, науку, культуру та спорт. При цьому, згідно зі статтею 5 законопроєкту, у виняткових випадках з видатними особами можуть бути поховані члени їх сім'ї першого ступеня споріднення.

Водночас законопроєкт чітко визначає, кого не можна буде вшановувати на Пантеоні. Це стосується осіб, щодо яких є обвинувальні вироки за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки, а також тих, на кого поширюються обмеження, передбачені законами України щодо декомунізації та деколонізації.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у своєму Facebook уже заявив, що парламент розгляне законопроєкт на одному з найближчих пленарних засідань. Передбачається, що будівництво, утримання та охорона Пантеону фінансуватимуться за рахунок державного бюджету.

Наразі останки лідера Організації українських націоналістів та полковника армії Української Народної Республіки Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник перепоховано на Національному військовому меморіальному кладовищі під Києвом, але їх планують перепоховати на Пантеоні героїв України. Крім того, Україна має дозвіл на перепоховання засновника і першого голови ОУН Євгена Коновальця.

Внесення законопроєкту про Український національний пантеон президентом Володимиром Зеленським є кроком до створення централізованого місця пам'яті та вшанування, що підкреслює прагнення України до збереження історичної справедливості.

«Імена всіх героїв, які в різні століття та епохи боролися заради України, надихали Україну, будуть поєднані й назавжди вписані в нашу історію з великої літери, з великою повагою і увагою від держави – нашої держави, України, яка поважає себе, цінує своїх та захищає своє – своє – це дуже важливо, – своє право бути українцями», – сказав президент Володимир Зеленський під час звернення з нагоди Дня Конституції у Києво-Печерській лаврі.

Зеленський також зазначив: «Коли ніхто й ніколи не буде наказувати нам, як жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати».

Цей законопроєкт про Український національний пантеон відкриває нову сторінку у державній політиці національної пам'яті, створюючи єдине місце для вшанування героїв, що формували Україну. Він покликаний надати гідне місце спочинку та належне визнання тим, хто відстоював її незалежність, культуру та майбутнє. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.