Пенсії обіцяють майже подвоїти: названо умову, від якої залежать реальні виплати

Уряд представив нову концепцію пенсійної реформи, яка обіцяє підняти виплати людям із повним стажем майже вдвічі. От тільки разом із гучними обіцянками у документ заклали умови, від яких залежатиме реальний розмір пенсії.

Як передає "Хвиля", про зміни розповіла журналістка видання "На пенсії" Ірина Полякова.

9 червня 2026 року уряд офіційно показав парламенту чергову концепцію пенсійної реформи. Українцям обіцяють "справедливі" пенсії не менше 6 тисяч гривень. Але умови, від яких залежатимуть ці виплати, прописані значно тихіше.

Головна причина нинішньої несправедливості - стара формула розрахунку. Коли людина виходила на пенсію, виплату прив'язували до середньої зарплати по країні за три попередні роки. А раніше зарплати були набагато нижчими. У 2005 році для розрахунку брали приблизно 600 гривень, у 2025 - вже 17 тисяч. Низька база фіксувалася за людиною на все життя, і щорічна індексація лише трохи підтягувала виплату вгору, але початковий розрив не закривала ніколи.

Підсумок цієї системи - у цифрах. Майже половина українських пенсіонерів сьогодні отримують менше 5 тисяч гривень. І це переважно люди з повним стажем, у яких за плечима 30-40 років роботи.

Нова концепція ділить пенсію на два складники - базовий і страховий. Базова частина - це державна гарантія для кожного, хто досяг пенсійного віку та має потрібний стаж, незалежно від минулих заробітків. Орієнтовний розмір - 6 тисяч гривень, нижче яких пенсія опускатися не повинна. Страхова частина відображає особисту трудову історію через бальну систему.

За кожен рік роботи нараховують бали, а їхня кількість залежить не від суми зарплати, а від того, як вона співвідносилася із середньою по країні. Працювали на рівні середньої - отримаєте базову норму, удвічі більше - балів удвічі більше. При виході на пенсію всі бали підсумовують і множать на вартість одного бала, яку держава встановлює на поточний рік.

Бали обіцяють нарахувати ретроспективно - тобто й тим, хто вже на пенсії, за всі попередні роки роботи. Це означає перерахунок заднім числом для мільйонів людей, чиї виплати занизила стара формула.

Полякова наводить типовий приклад. Галина Петрівна, 68 років, усе життя пропрацювала на фабриці, стаж 35 років, зарплата завжди трималася на рівні середньої. Її нинішня пенсія - 3800 гривень. Мета реформи - щоб людина з повним стажем отримувала не менше 40% від середньої зарплати по країні. Зараз середня для розрахунку перевищує 20 тисяч, тож 40% - це трохи більше за 8 тисяч. За новою логікою Галина Петрівна мала б отримувати близько восьми тисяч замість нинішніх 3800.

Але саме тут починаються небезпечні моменти, які зазвичай лишають за кадром. Бали - це не накопичені гроші, а лише право на виплату. Скільки це право коштуватиме, держава визначає щороку наново. Вартість одного бала уряд встановлює у березні - не законом із фіксованою формулою, а черговою постановою Кабміну.

Найсуттєвіше - у реформу заклали механізм КБС, коефіцієнт бюджетної спроможності. Якщо бюджету бракує коштів, уряд отримує законне право знизити вартість бала. "Є гроші в бюджеті, і бал коштує повну ціну. Немає - вартість бала падає, а разом з нею і ваша пенсія стає меншою", - пояснює Полякова.

Виходить, реально гарантована лише базова частина. Усе інше залежить від стану економіки та рішень уряду в конкретний момент. Та навіть 6 тисяч базової частини - поки не остаточна цифра. Уряд хоче зафіксувати конкретну суму, а Рада наполягає прив'язати базову частину до прожиткового мінімуму, який мали б переглядати щороку.

Різниця тут принципова. Фіксовану суму уряд може роками не підвищувати, а прив'язка до прожиткового мінімуму означала б автоматичне зростання. Поки що базова частина лишається предметом торгу.

"Реформа робить наші пенсії нібито більш прозорими, але вони дедалі більше залежатимуть від рішень можновладців, а не від того, скільки ми насправді зробили своїм трудом", - резюмує журналістка.

Зі строками поспішати не варто. Поки ухвалили лише концепцію, а не саму реформу - це ще навіть не законопроєкт. Уряд має доопрацювати остаточний варіант і зареєструвати його у Верховній Раді орієнтовно до осені. Далі - обговорення, правки й голосування. В ідеалі реформу хочуть ухвалити до кінця року, а її впровадження розтягнеться на кілька наступних років.