/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F76%2F0bad043abeacd195554d2c863c327a23.jpg)
Польща проти вступу України до ЄС: Бандера став каменем спотикання
Все почалося 29 червня, коли віцепрем'єр-міністр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш дав інтерв'ю польському медіа Polsat News. Він зробив категоричну заяву, яка сколихнула політичний простір.
Міністр Косіняк-Камиш, відомий своєю жорсткою позицією щодо українсько-польських історичних питань, чітко дав зрозуміти, що Варшава не підтримає вступ України до Євросоюзу, доки Київ вшановуватиме Степана Бандеру та інших діячів ОУН і УПА. Це стало основним аргументом в позиції Польщі.
"З Бандерою Україна не вступить до Європейського союзу. Ніхто не вказуватиме нам, як голосувати за вступ тієї чи іншої країни до Європейського союзу", – наголосив Владислав Косіняк-Камиш. Ця категорична позиція Польщі створює значний виклик для євроінтеграційних прагнень України.
Міністр оборони Польщі також погодився з припущенням ведучого, що в Україні існують певні сили, які не прагнуть вступу країни до Євросоюзу. Це свідчить про глибокі розбіжності та взаємні підозри між країнами, які впливають на подальшу співпрацю.
Зокрема, Косіняк-Камиш нагадав, що кожна країна під час вступу до ЄС має дотримуватися суворих вимог, які стосуються, серед іншого, і питань історичної пам'яті. Він підкреслив, що не можна "ставити на п'єдестал тих, хто руйнує європейську співпрацю", маючи на увазі діячів ОУН та УПА.
Ця ситуація є продовженням попередніх напружень. Раніше президент Польщі Кароль Навроцький 19 червня позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла після скандалу навколо найменування одного з українських підрозділів на честь героїв УПА. Низка українських посадовців у відповідь оголосили про повернення польських нагород, а Зеленський повідомив, що відправив орден поштою до Польщі. Цей обмін "символічними ударами" лише підсилює напругу, перешкоджаючи можливому діалогу.
Ці заяви пролунали на тлі вже існуючих труднощів у процесі приєднання України та Молдови до ЄС, які були відкладені Угорщиною. Україна планувала відкрити всі інші переговорні глави до середини липня, але цей план опинився під загрозою через незгоду Угорщини щодо надсилання спільного листа країн ЄС до Європейської ради та Єврокомісії. Ситуація підкреслює складність та заплутаність процесу євроінтеграції, де внутрішні суперечки та історичні розбіжності можуть стати вирішальними перешкодами.
Таким чином, у п'ятницю ЄС мав спробувати зняти вето Угорщини на відкриття наступних кластерів про вступ для України. Однак жорстка позиція Польщі щодо історичних питань додає ще одного виміру до цих складнощів, перетворюючи шлях України до ЄС на багатоступеневий виклик, який вимагає не тільки політичної волі, але й вирішення чутливих історичних питань.
"Ми не повинні зводити на п'єдестал тих, хто руйнує європейську співпрацю. З Бандерою Україна не вступить до Європейського союзу. Ніхто не вказуватиме нам, як голосувати за вступ тієї чи іншої країни до Європейського союзу", – заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
"Не можна в ЄС ставити на п'єдестал тих, хто руйнує європейську співпрацю", — підкреслив Косіняк-Камиш, наголошуючи на важливості послідовного дотримання вимог щодо національної пам'яті для кожної країни.
Поточна ситуація є яскравим нагадуванням про те, що шлях до Європейського Союзу для України пролягає не лише через економічні та політичні реформи, а й через складні історичні дискусії. Від цього залежить не лише перспектива євроінтеграції, але й майбутнє взаєморозуміння між сусідніми народами. Для журналістів «5 каналу» важливо висвітлювати подібні події. Ви можете підтримати "5 канал" на "Патреоні", а також слідкувати за новинами в Telegram та WhatsApp. Для англомовної аудиторії доступний WhatsApp англійською.

