Замість вшанування — скарги: чому родичі полеглих воїнів вимагають демонтувати портрети з Алеї Героїв

У вівторок, 30 червня, у Деснянському районі столиці на проспекті Червоної Калини відбулося офіційне відкриття Алеї Героїв, присвяченої пам'яті полеглих захисників і захисниць України, повідомляє Деснянська районна державна адміністрація.

Новий меморіальний простір облаштували на ділянці між кінотеатром «Флоренція» та будівлею Деснянської районної державної адміністрації. Проте подія супроводжувалася публічним скандалом та критикою з боку родин військовослужбовців і ветеранів, які заявили, що реальний вигляд пам'ятного знака суттєво відрізняється від раніше презентованого владою проєкту.

Центральною частиною безбар’єрного простору стали бетонні стели, на яких розмістили портрети та імена 209 полеглих воїнів. За інформацією Деснянської РДА, загальна кількість загиблих мешканців району вже перевищила 800 осіб, тому роботу над розширенням меморіалу планують продовжувати щоденно. Створення об'єкта тривало вісім місяців. Фінансування робіт забезпечили за рахунок благодійників, меценатів та представників місцевого бізнесу.

Проте хвиля обурення виглядом пам'ятного місця виникла в соціальних мережах, зокрема в Threads, ще до моменту урочистого відкриття. За словами членів ініціативної групи родин загиблих, ідея створення Алеї з'явилася у 2023 році. Згодом родичі звернулися до Деснянської РДА із власними пропозиціями. В адміністрації їм продемонстрували кілька варіантів макетів, і родини обрали бетонні стели з великими інформаційними табличками, які мали бути металевими. Після етапу анкетування та передачі фотографій комунікація з боку посадовців припинилася, а фінальний варіант меморіалу громаді офіційно не представили.

Коли розпочався монтаж, виявилося, що реалізовані конструкції значно менші за обіцяні. Замість масивних триметрових колон товщиною 40х40 сантиметрів на майданчику з'явилися невисокі бетонні стовпчики. Замість великих викарбуваних металевих пластин біографії та фотографії захисників надрукували на невеликих картках формату А4. Через чорно-біле виконання знімків обличчя воїнів візуально зливаються з бетоном.

Представники ініціативної групи повідомили, що через незадовільний результат частина родин подала скарги та намагалася відкликати дозвіл на публікацію фотографій своїх близьких, проте в РДА відповіли, що зробити це вже запізно через завершений етап розміщення портретів.

Свою публічну позицію у соцмережі Threads висловила донька загиблого військовослужбовця Олександра Запорожця Марія. Вона опублікувала порівняльні фотографії формату «очікування/реальність» та зазначила:

Користувачі соцмереж активно підтримали жінку, назвавши встановлені стовпчики «знущанням».

До критики долучилися й інші представники громади. Киянка Інна Рябий також висловила категоричне незадоволення результатом:

На самому відкритті кореспондент видання «Телеграф» Ян Доброносов зафіксував багато негативних відгуків на адресу місцевої влади. Журналісти спробували отримати пояснення від очільника Деснянської РДА Максима Бахматова на місці події, проте він уникнув розмови.

У своїх соціальних мережах голова Деснянської РДА Максим Бахматов заявив про успішну взаємодію з громадськістю:

Також Бахматов аргументував вибір матеріалів тим, що проєкт має експериментальний характер для Києва. За його словами, від тимчасових конструкцій відмовилися спеціально задля уникнення швидкого зношування від погодних умов, а сам проєкт отримав офіційне погодження в Українському інституті національної пам’яті (УІНП).

Ветеран Олег Симороз підкреслив, що хоча постійний капітальний меморіал в єдиному стилі кращий за хаотичні банери, що вигорають на сонці, міська влада найбільшого району столиці продемонструвала відсутність сміливості для проведення повноцінних публічних слухань.

Раніше голова Ради ветеранів Деснянського району при РДА Артем Рудень виступив на захист реалізованого об'єкта. Він закликав громадськість та родичів не піддаватися емоціям до моменту повного завершення всіх етапів будівництва і не маніпулювати почуттями сімей загиблих. Рудень додав, що жоден проєкт не є ідеальним, і запевнив у готовності Ради ветеранів обговорювати пропозиції щодо вдосконалення, доповнення або зміни елементів Алеї разом із громадою вже після її офіційного відкриття.

Наразі дискусія серед киян щодо балансу між практичністю конструкцій, архітектурною естетикою та гідним вшануванням пам'яті воїнів триває.

Конфлікт навколо меморіального простору в Деснянському районі столиці є частиною ширшої суспільної проблеми, пов'язаної зі створенням військових поховань та пам'ятних місць в Україні на державному рівні. Схожа ситуація розгорнулася і навколо Національного військового меморіального кладовища (НВМК) поблизу селища Мархалівка, де реалізація проєкту супроводжується судовими та законодавчими суперечками.

Раніше Верховний суд України визнав передачу земельних ділянок під будівництво НВМК незаконною. Згодом Верховна Рада підтримала законодавчі правки, які дозволяють зведення меморіального комплексу на територіях, що входять до Смарагдової мережі (охоронюваних природних зон). Водночас у Кабінеті Міністрів заявили, що поточна постанова суду не містить прямої заборони на подальше продовження робіт.

Як зазначає директор Аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко у своєму матеріалі «На шляху України до ЄС — кладовище», це локальне протистояння навколо будівництва національного некрополя переросло у системну проблему, яка безпосередньо впливає на рівень суспільної довіри до державних інституцій, судової системи та дотримання законодавства загалом.