/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2Ffdd57b9640eb2da5758b208c62f610cb.jpg)
Буданов: Для завершення конфлікту потрібна максимальна ескалація
Навесні цього року дипломатичні зусилля щодо врегулювання конфлікту демонстрували обнадійливі темпи. Перемовини йшли активно, створюючи ілюзію швидкого виходу з кризи. Проте, як зазначив Буданов, ця фаза змінилася іншою, більш напруженою – ескалацією.
За словами керівника ГУР, для того, щоб вийти з нинішнього загострення, зазвичай потрібна «максимальна ескалація». Це означає, що перед будь-якою деескалацією та продовженням діалогу сторони можуть зіткнутися з найвищим рівнем напруги. Цей непростий етап є своєрідною «передумовою» для подальшого конструктивного спілкування, якщо обидві сторони зацікавлені в цьому.
Ймовірність завершення активної фази конфлікту вже до кінця поточного року, за словами Буданова, залишається цілком можливою. Це залежить від скоординованих дій України, Сполучених Штатів та європейських партнерів, які зможуть чинити необхідний тиск на Росію. Переговорні позиції Києва, як вважає політолог Ігор Чаленко, зміцнюються завдяки ударам українських Сил оборони по об'єктах у глибині території Росії.
Територіальні поступки, за словами Буданова, «в принципі неможливі». Питання про завершення війни, як він підкреслив, буде вирішуватися як на полі бою, так і на дипломатичному рівні. Одним із чинників, що може вплинути на ситуацію, названо майбутні вибори у США, проте цей чинник не є визначальним.
Важливу роль у геополітичному контексті відіграє позиція Китаю. Хоча Китай висловлює свою офіційну позицію, вона, зі слів Буданова, могла б бути набагато гіршою. Це стало б серйозною проблемою для України з усіма наслідками.
Зараз Україна перебуває у фазі «вікна можливостей» для посилення тиску на Росію, прагнучи використати його максимально ефективно. Росія, своєю чергою, шукає баланс між потребами фронту та ризиками зростання невдоволення всередині країни, намагаючись уникнути масштабної мобілізації.
Кирило Буданов, генерал-лейтенант і начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України з 5 серпня 2020 року, активно бере участь у російсько-українській війні з 2014 року. Його досвід включає спеціальні завдання у 2018–2020 роках, інформація про які засекречена. У 2020 році він також був заступником директора департаменту Служби зовнішньої розвідки України, після чого очолив ГУР МОУ.
Він також прокоментував вибори в США, зазначивши, що це один із вагомих чинників, але не визначальний. Політолог Ігор Чаленко додав, що масовані удари по об'єктах у глибині території Росії впливають на внутрішню ситуацію в РФ і послаблюють підтримку російського керівництва, однак поки що не змінили кардинально позицію Володимира Путіна. Чаленко зазначив, що у Росії вже немає підстав висувати вимоги, що значно виходять за межі припинення бойових дій за нинішньою лінією фронту, і Україна може сформулювати додаткові вимоги для переходу до деескалації.
«Шанси є, і навесні переговори йшли дуже хорошими темпами. Зараз ми всі увійшли у фазу ескалації, це всі розуміють. Щоб вийти з ескалації, зазвичай потрібна максимальна ескалація. Тобто ескалація зараз, деескалація і далі продовження діалогу. Якщо сторони в цьому зацікавлені», – заявив Кирило Буданов в інтерв'ю РБК-Україна.
«Китай - так, але у Китаю є свої, скажімо так, вигоди від цього. Тому Китай і так висловлює свою офіційну позицію, і добре, що вона така, яка є, бо могло бути зовсім інакше. Набагато гірше було б, якби Китай зайняв якусь відверто проросійську позицію. Це було б для нас проблемою, причому серйозною, з усіма витікаючими з цього наслідками», – додав Буданов, як повідомляє Вікіпедія.
Шлях до миру, за прогнозами Кирила Буданова, пролягає через складну фазу загострення, яка, втім, може стати каталізатором для подальшого діалогу. Попри складнощі, Україна зберігає «вікно можливостей» для посилення тиску на агресора. Успіх залежатиме від консолідованих дій міжнародних партнерів і готовності сторін до діалогу після проходження критичного моменту ескалації, що може наблизити закінчення війни, як зазначають експерти РБК-Україна.

