Чи може ЄС позбавити Україну грошей за псевдореформу та чому виникла проблема

Конференція з питань відновлення України, що відгриміла в Гданську і вже лишилася у минулому, лишила по собі також відмінні враження у представників різних сфер.

Від експертної спільноти і громадського сектора часом чути розчарування через те, що ця подія знову не стала місцем, де вдалося би подолати проблеми з європейськими реформами в Україні.

А ці проблеми – дедалі серйозніші.

І ЄС про це вже знає.

По суті, європейські партнери України стоять перед непростим вибором.

Розмову про це з виконавчим директором фундації DEJURE Михайлом Жернаковим "Євро.

Правда" записала у Брюсселі.

Там з візитом перебувала група українських експертів, що пояснювали в інституціях ЄС, що ж відбувається з реформами у сферах верховенства права і протидії корупції.

Жернаков наполягає, що наразі можна говорити навіть про ознаки відкату однієї з ключових реформ.

Про це та інше – у матеріалі Два варіанти покарання України.

Як ЄС опинився перед складним вибором через судову "реформу".

Далі – основні його тези.

Ситуація з реформами в Україні – "не дуже".

Однак попри це, від Єврокомісії ми чуємо заяви, що все добре.

Готовність ЄС закривати очі на проблеми в Україні не є чимось новим.

Тоді, завдяки стихійним протестам "людей з картонками", це дивом вдалося розвернути.

Але зараз ми стаємо на ті самі граблі.

Понад те, ми отримали прецедент, якого минулого року не було.

Україна ухвалила закон, який за своєю суттю є антиреформою – йдеться про закон щодо декларацій доброчесності суддів, – але Єврокомісія схвалила цей закон як виконане зобов’язання.

У Єврокомісії мають пояснення своїх дій, і вони небезпідставні.

Це – спроба врятувати виділені для України кошти.

Йдеться про значну суму, 400 млн євро, що були прив’язані до реформи декларацій доброчесності суддів.

Через це створюється прецедент: уперше за 12 років європейської допомоги Київ може отримати кошти за те, що він зробив антиреформу.

І цей прецедент матиме неймовірні наслідки як конкретно у цій галузі, так і для перебігу реформ в Україні загалом.

Декларації доброчесності судів – це один з небагатьох шляхів очищення української судової системи.

Детально про цей закон, його зміст та наслідки йшлося у статті "Євро.

Правди" "Як поступки ЄС вбивають шанс на очищення Верховного суду".

Держави-члени зараз опинилися у непростій ситуації.

Вони розуміють, що в Україні ухвалили антиреформу, і стоять перед вибором.

Вони можуть або заплющити на це очі, підписатися під антиреформою і погодити виділення траншу, розуміючи, що це зашкодить реформам в Україні, у тому числі – призупинить реформи, необхідні для членства.

Зокрема, це на досить довгий час закриє можливість змін у Верховному суді.

Або ж їм треба взяти на себе непросту місію і поставити питання руба, що ми не дамо гроші, доки вимога не буде виконана; але тоді вони зіткнуться зі звинуваченнями, що вони не хочуть допомагати Україні, і що через них Україна недоотримала критично важливі гроші.

А це також – небажаний, неприємний для них розвиток.

Тож зараз неможливо визначити, який вибір вони зроблять.

Держави-члени у неофіційних розмовах кажуть, що це непростий вибір, і кажуть, що у цю ситуацію їх завела Єврокомісія.

За цими подіями лишається питання: чи є на Банковій розуміння, що без реформ у сфері верховенства права не буде руху України до ЄС.

Бо схоже, що у багатьох причетних до ухвалення рішень є відчуття, що нас можуть прийняти "і так".

Я дуже сподіваюся, що ми не дійдемо до потреби знову виходити на майдан.

Нещодавно вийшло дослідження КМІС, яке засвідчило: українці просять, щоб ЄС тиснув на владу.

Більше пояснень Жернакова – в матеріалі Два варіанти покарання України.

Як ЄС опинився перед складним вибором через судову "реформу".