Масовані атаки дронів: чому Росія закривала аеропорти Москви та Краснодара
Масовані атаки дронів: чому Росія закривала аеропорти Москви та Краснодара

Масовані атаки дронів: чому Росія закривала аеропорти Москви та Краснодара

Опівночі 7 липня на Москву та Московську область насувалася хвиля безпілотників. Мер столиці, Сергій Собянін, оперативно інформував громадськість про роботу екстрених служб. Ця атака стала продовженням попередніх ударів, які, за даними аналітиків, вже викликали критику ефективності російської ППО.

Протягом кількох годин російська протиповітряна оборона відбивала натиск безпілотників, що прямували до столиці РФ. За повідомленнями Сергія Собяніна, з вечора до 6:00 ранку на Московський регіон летіло понад 430 безпілотників, з яких ППО нібито збила щонайменше 36, які рухалися в бік Москви. Тоді як інші джерела згадували про понад 20 знищених БпЛА.

У Білгороді ж після атаки спалахнула пожежа на території Білгородського лінійного управління магістральних газопроводів, що є філією компанії «Газпром трансгаз Москва». Це підприємство відповідає за експлуатацію магістральних газопроводів та транспортування природного газу.

На тлі цих подій аеропорти Шереметьєво, Внуково та Домодєдово запровадили обмеження: рейси приймали та відправляли лише після погодження з відповідними службами. Аеропорт Жуковський повністю призупинив роботу, так само як і Краснодар. Ці заходи свідчили про серйозність ситуації.

Мер Москви не розкривав подробиць про об'єкти, які намагалися атакувати безпілотники, зберігаючи інформацію в таємниці. Водночас експерти та російські військові блогери відзначають, що наслідки атак виявилися відчутними, незважаючи на розгалужену систему протиповітряної оборони. Фахівці екстрених служб працювали на місцях падіння уламків.

повідомлення Собяніна про атаку дронів на Москву

Білгород також переніс атаку, яка, імовірно, була спрямована на об'єкти енергетичної інфраструктури, про що повідомляли й OSINT-канали, згадуючи про можливі наслідки для аеропорту та ТЕЦ з подальшим блекаутом.

Ці атаки відбулися на тлі попередніх ударів по Омському НПЗ, розташованому за 2500 кілометрів від кордону з Україною. Експерти Інституту вивчення війни (ISW) відзначають зростання критики російської влади після цих інцидентів, особливо серед військових блогерів, які ставлять під сумнів ефективність ППО навколо столиці.

Вдари по Москві викликали помітний резонанс в інформаційному просторі РФ. Деякі мілблогери публічно визнали відчутні наслідки атак, попри наявність широко розгалуженої протиповітряної оборони. Хоча пізніше ці дописи були видалені, їх поява підкреслює зростаюче невдоволення серед прихильників війни. Напередодні безпілотники атакували Омський НПЗ у Росії.

Мер Москви Сергій Собянін повідомив, що російська протиповітряна оборона протягом кількох годин відбивала атаку безпілотників, які прямували до столиці РФ. Він зазначив, що сили ППО Міністерства оборони Росії збили дев'ять безпілотників, що летіли на Москву, тоді як писав про знищення понад 20 ударних безпілотників на підльоті до міста.

За словами Сергія Собяніна, «на місцях падіння уламків працюють фахівці екстрених служб», а обмеження на прийом і відправлення рейсів у московських аеропортах Шереметьєво, Внуково та Домодєдово діяли за погодженням з відповідними органами. За даними «Главкома», у російських Telegram-каналах стверджували, що в повітряному просторі країни було понад 300 українських безпілотників, більшість з яких рухалися до Москви, однак офіційного підтвердження цій інформації немає. NV писав, що Москву та Московську область у ніч на 7 липня атакували безпілотники.

Попри заяви російської влади про збиття всіх безпілотників, постійні атаки ставлять під сумнів ефективність їхньої протиповітряної оборони та викликають зростаючу критику всередині країни. Ці події демонструють, що війна дедалі більше поширюється на російську територію, змінюючи звичний ритм життя та провокуючи нові виклики для кремлівського режиму.

Теги за темою
Москва
Джерело матеріала
loader
loader