Суд заборонив розслідування про 143 об'єкти нерухомості брата директора ДБР

Історія почалася кілька місяців тому, коли журналісти «Слідства.Інфо» та Центру протидії корупції (ЦПК) розпочали масштабне розслідування. Їхньою темою стало майно Олександра Сухачова – харківського бізнесмена та рідного брата директора Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексія Сухачова. Збираючи інформацію з відкритих державних реєстрів, розслідувачі виявили вражаючу кількість об'єктів нерухомості, а саме, 143 квартири та офісні приміщення, що належать Сухачову-старшому.

Наприкінці червня журналістка ЦПК Аліна Стрижак, дотримуючись професійних стандартів, надіслала офіційний запит до Олексія Сухачова з проханням прокоментувати виявлені факти. Схожий запит був направлений і до ТОВ «Парковий-2», яке, за даними журналістів, пов'язане з Олександром Сухачовим. Метою цих запитів було надання можливості фігурантам розслідування висловити свою позицію до його оприлюднення.

Проте замість очікуваної відповіді, компанія ТОВ «Парковий-2» звернулася до Печерського районного суду Києва. Заява до суду надійшла у п'ятницю, 3 липня, а вже вранці у понеділок, 6 липня, суддя Сергій Вовк ухвалив рішення. Це відбулося саме в той момент, коли матеріал про 143 об'єкти нерухомості був майже готовий до публікації.

Рішення суду забороняло Центру протидії корупції, «Слідство.Інфо» та журналістці Аліні Стрижак публікувати розслідування. Суддя Вовк обґрунтував це тим, що оприлюднення інформації про майновий стан брата директора ДБР «може завдати невідворотної шкоди фізичній особі, яку буде неможливо виправити після появи матеріалу», а також порушить комерційну таємницю ТОВ «Парковий-2».

Дана ухвала, як наголосили в ЦПК, є заходом забезпечення позову, винесеним ще до подачі самого позову. Тобто, суд наразі ще не розглядав позов по суті, оскільки його ще не бачили ні суд, ні ЦПК. Автори розслідування заявили, що таке рішення є прямим тиском на журналістів та наступом на свободу слова, що суперечить євроінтеграційним зобов’язанням України.

Редакторка-засновниця «Слідства.Інфо» Анна Бабінець висловила припущення, що компанія прагне запобігти виходу розслідування. Обидві організації — ЦПК та «Слідство.Інфо» — вже оголосили, що оскаржуватимуть це рішення суду. Вони заявляють про намір домагатися публікації матеріалу, який, на їхню думку, становить значний суспільний інтерес.

Медіаюристка Людмила Панкратова назвала ухвалу суду про попередню заборону виходу журналістського розслідування «брутальним втручанням у діяльність незалежних медіа». Вона пояснила, що такі рішення створюють негативну судову практику, яка може заохочувати звертатися до судів із подібними вимогами про попередні обмеження. Хоча українське законодавство допускає заборону поширення матеріалу до його оприлюднення, суд має ретельно аналізувати, чи не призведе така заборона до порушення прав журналістів.

Варто зазначити, що директор ДБР Олексій Сухачов вже був фігурантом резонансних подій. Зокрема, у справі «Мідас», де згадувалося можливе залучення працівників ДБР до схем розкрадань в енергетиці. Журналісти та ЦПК закликали до його звільнення, на що ДБР відповіло листом із погрозами кримінальної відповідальності за розголошення його змісту. Цей інцидент, як і нинішня заборона розслідування, підкреслює напруженість у відносинах між правоохоронними органами та представниками медіа.

«Це рішення суду — дуже небезпечний прецедент. Це пряме обмеження свободи слова та заборона публікувати суспільно важливе розслідування. Ми переконані, що зараз на ЦПК та «Слідство.Інфо» банально тестують інструмент, як заборонити журналістам викривати корупцію. За невиконання цього рішення передбачені штрафи, можливе навіть кримінальне переслідування та ряд інших наслідків. Ми обов’язково будемо його оскаржувати», — прокоментувала виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк.

«З цього рішення ми розуміємо, що заявники готують позов до суду щодо нашого розслідування, яке ще навіть не вийшло. І, гадаю, для того, щоб воно точно не вийшло, забороняють нам публікувати будь-що про бізнес-діяльність брата очільника ДБР. Певно, вони дуже добре усвідомлюють, скільки цікавого і важливого для суспільства ми знайшли», — додала редакторка-засновниця «Слідства.Інфо» Анна Бабінець.

«Одіозний суддя Печерського суду Києва Сергій Вовк в найкоротші терміни взяв і заборонив публікувати наше розслідування про директора ДБР і його брата. Вовк вирішив, що публікація про майно брата Сухачова, деталей набуття ним нерухомості, «може завдати невідворотної шкоди фізособі, яку буде неможливо виправити після появи матеріалу», - йдеться у повідомленні ЦПК.

Історія з забороною публікації розслідування про майно брата директора ДБР вкотре підіймає питання про межі свободи слова та тиск на журналістів в Україні. Судові баталії, що розгортаються, є важливим тест-драйвом для української демократії та її здатності захищати незалежну журналістику, що розкриває факти можливої корупції.