Варшава йде на загострення: Україна просить розсудливості щодо ОУН-УПА

Напруга навколо історичних питань почала зростати 19 червня, коли президент Польщі Кароль Навроцький нібито позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла після рішення України присвоїти військовому підрозділу почесне найменування «Герої УПА». Хоча пізніше Навроцький 22 червня спростував ці дії, інцидент дав перший сигнал про можливе загострення.

Ситуація посилилася 3 липня, коли до польського Сейму було внесено законопроєкт президента Кароля Навроцького. Документ пропонує внести зміни до закону про Інститут національної пам'яті та Кримінального кодексу, криміналізуючи публічну пропаганду ідеології Організації українських націоналістів (фракції Бандери) та Української повстанської армії (ОУН-УПА) або ідеології, що закликає до застосування насильства. Покарання може становити до 3 років ув'язнення.

На тлі цих подій Міністерство закордонних справ України висловило застереження. Речник МЗС Георгій Тихий наголосив, що Київ уважно стежить за перебігом розгляду та закликає польську сторону до розсудливості та виваженості. Він зазначив, що Польща була і залишається стратегічним партнером України у протидії російській агресії та інших сферах, а чутливі історичні теми потребують фахового діалогу, а не використання у політичній риториці.

Київ активно шукає шляхи для деескалації. Так, 4 липня Україна передала Польщі «антикризовий пакет» пропозицій. 3 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час зустрічі у Варшаві з головою польського МЗС Радославом Сікорським також запропонував низку антикризових заходів. Однак, за словами прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, Варшава все ще очікує конкретних рішень від Києва.

Зростання напруги також відображається у громадській думці. За даними останнього опитування, майже половина респондентів у Польщі вважають Україну відповідальною за ескалацію конфлікту між країнами. Ця суспільна думка, на тлі політичних дебатів, ставить перед обома сторонами виклик, як зберегти стратегічне партнерство, розв'язуючи історичні розбіжності.

Питання Волинської трагедії, яку у Польщі деякі політики називають «геноцидом», є болючою темою в українсько-польських відносинах. Під час парламентських дебатів у Польщі лунали різні заяви: від «бандерівську ідеологію не можна терпіти» до закликів не протиставляти поляків та українців.

Законопроєкт, який вносить зміни до законодавства, ініційований президентом Польщі Каролем Навроцьким. Він також раніше заявляв, що Варшава не підтримає вступ України до ЄС, якщо Київ не перегляне підхід до вшанування діячів ОУН та УПА. Ця ситуація підкреслює складність балансування між історичною пам'яттю та майбутніми стратегічними відносинами між двома державами.

«Для України Польща була та залишається стратегічним партнером у протидії російській агресії, європейській інтеграції, економічній співпраці, міжлюдських звʼязках та інших сферах», – повідомив речник МЗС України Георгій Тихий, закликаючи до розсудливості та виваженості.

«Усі рішення мають виходити зі стратегічної важливості українсько-польського партнерства, а не ситуативних електоральних здобутків», – наголосив Тихий, підкреслюючи пріоритет довгострокових відносин над короткостроковими політичними вигодами.

Поки Україна застерігає Польщу від однобоких ескалаційних кроків та пропонує дипломатичні інструменти для зниження напруги, подальший розвиток подій залежить від здатності обох сторін знайти компроміс, що дозволить зберегти стратегічне партнерство на тлі чутливих історичних питань.