У театрі імені Лесі Українки відбулася прем'єра вистави «Смерть комівояжера» з Бокланом у головній ролі
У театрі імені Лесі Українки відбулася прем'єра вистави «Смерть комівояжера» з Бокланом у головній ролі

У театрі імені Лесі Українки відбулася прем'єра вистави «Смерть комівояжера» з Бокланом у головній ролі

У театрі імені Лесі Українки відбулася прем'єра вистави «Смерть комівояжера» з Бокланом у головній ролі

    © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA
    У театрі імені Лесі Українки відбулася прем'єра вистави «Смерть комівояжера» з Бокланом у головній ролі - Фото 1
    У театрі імені Лесі Українки відбулася прем'єра вистави «Смерть комівояжера» з Бокланом у головній ролі - Фото 2
    У театрі імені Лесі Українки відбулася прем'єра вистави «Смерть комівояжера» з Бокланом у головній ролі - Фото 3
    У театрі імені Лесі Українки відбулася прем'єра вистави «Смерть комівояжера» з Бокланом у головній ролі - Фото 4
    У театрі імені Лесі Українки відбулася прем'єра вистави «Смерть комівояжера» з Бокланом у головній ролі - Фото 5

У київському Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки пройшов показ вистави «Смерть комівояжера» за одноденною п'єсою американського драматурга Артура Міллера. Прем'єру відвідав фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко. 

Режисером-постановником нової художньої роботи виступив Кирило Кашликов, а головного персонажа на сцені втілив народний артист України Станіслав Боклан. Візуальне рішення та сценографію проекту розробив Петро Богомазов.

В основі сюжету драматичного твору — історія Віллі Ломана, чоловіка, який усе життя присвятив роботі комівояжера. Головний герой живе ілюзіями про фінансове благополуччя, вважаючи працездатність гарантією життєвих досягнень, проте з часом втрачає зв'язок із реальністю через професійну незатребуваність та кризу особистих очікувань.

Василь Артюшенко, ZN.UA

Важливою лінією спектаклю є конфлікт поколінь і невисловлені образи всередині родини Ломана. Його сини не виправдовують батьківських сподівань: старший син Біфф протягом тривалого часу шукає власне призначення та переживає розчарування в батька, а молодший Геппі, при видимій життєвій стабільності, не має внутрішнього задоволення від своєї роботи.

За словами режисера Кирила Кашликова, ця постановка демонструє проблеми, близькі багатьом сучасним родинам.

Василь Артюшенко, ZN.UA

«"Смерть комівояжера" Артура Міллера. Про що ця історія? Про мрію, про вміння та невміння любити, про бажання зробити все для близьких, не розуміючи, що може це їм не потрібно. І коли батьки вкладаються величезні зусилля, щасливі зробити дитину, не розуміючи, що вона хоче чогось іншого, — починається драма, а інколи трагедія. Ця історія про невміння розуміє, що час іде і, можливо, ти вже не в цей час. Коли треба вчасно піти — з професії, з бізнесу. Коли треба зрозуміти, що прийти щось інше. Це можливість подивитись з глядацької зали на те, що відбувається в нашому житті. Кожного дня і майже в шкірній країні», — зазначив постановник.

Виконавець головної ролі Станіслав Боклан, відомий давною роботою в Київському Молодому театрі та кінематографії, повернувся до театральної сцени після перерви у 2024 році, зігравши у виставі Кашлікова «Паромник». Для режисера Кирила Кашлікова це вже друге звернення до творчості Артура Міллера: у 2016 році він презентував виставу «Вид з мосту», яка досі входить до поточного репертуару театру імені Лесі Українки.

Василь Артюшенко, ZN.UA

До акторського ансамблю нової посади також залучено: Олександра Єна, Андрій Пономаренко, Віталій Салій, Альберт Малик, Кирило Парастаєв, Олександр Валюк, Віталій Овчаров, Юрій Гребельник, Анатолій Ященко, Олег Зам’ятін, Андрій Коваленко, Юрій Радіонов, Діна Андійчук, Гліб Суханов, Остап Шаламага, Ольга Нагірняк, Анастасія Шестопал, Катерина Голотова та Марія Долабані.

Василь Артюшенко, ZN.UA

Класичний твір Артура Міллера був написаний у 1949 році. Його перша бродвейська прем'єра відбулася 10 лютого того ж року, після чого виставу показали 742 рази. Тоді ж драма отримала Пулітцерівську премію та нагороду «Тоні».

Згодом постановку п'ять разів відновлювали на Бродвеї. Останнє офіційне визнання оригінального тексту отримало на американській театральній премії «Тоні» 2026 року: версія режисера Джо Мантелло в театрі Winter Garden здобула роль міста, зокрема за найкращу режисуру, відновлення вистави, дизайн, роботу зі звуком та світлом, а також за найкращу жіночу другу плану (Лорі Меткалф).

Нагадаємо, раніше в Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки презентували виставу «Ляльковий дім». Режисерка Юлія Лобановська створила цю постановку за мотивами відомого твору Генріка Ібсена, фокусуючи увагу на питаннях особистої незалежності, обов'язку та місця жінки в сучасному суспільстві.

Джерело матеріала
loader
loader