Путін відкидає миру: Що розвідка знає про плани ескалації війни

Глухий опір мирним переговорам з Києвом є центральною темою обговорень у Кремлі, де Володимир Путін категорично відкидає будь-які компроміси. Один зі співрозмовників, який регулярно зустрічається з Путіним, заявив про високу ймовірність загострення конфлікту в найближчі місяці. Українські удари дронів по російських енергетичних об'єктах лише зміцнили його рішучість воювати далі. Ця позиція суперечить нещодавнім заявам Дональда Трампа, який стверджував, що російський лідер прагне завершення війни.

За словами джерел, Путін «вперся» у головну мету — захоплення решти Донбасу. Він нещодавно жорстко розкритикував групу радників, які пропонували компроміс і припинення вогню уздовж нинішньої лінії фронту. Путін також вважає, що Росія незабаром візьме Донбас, а контроль над цим регіоном є для нього принциповим питанням, оскільки йому «потрібна якась перемога».

Відповідно до українських високопосадовців, розвідка останніх місяців свідчить, що Путін готується до нових кроків у війні, а не до миру. Це включає можливі нові операції в Україні або навіть напад на іншу європейську країну. Російські військові експерти дедалі частіше обговорюють публічно ескалацію, зокрема удари по європейських цілях, як-от бази НАТО в країнах Балтії.

Колишній чиновник Міноборони РФ Андрій Ільницький у колонці для газети «Коммерсант» від 29 червня описав можливий сценарій ескалації, що може розпочатися зі знищення 30 великих промислових об'єктів в Україні, включаючи металургійний завод і порт Одеси. Наступною фазою, за його словами, можуть стати удари по базах НАТО в Балтії та Румунії, а також по підприємствах ЄС, що виробляють дрони й ракети для України. Цого ж тижня речник Кремля Дмитро Пєсков, відповідаючи на запитання журналіста щодо колонки Ільницького, заявив, що Росія не може «заплющувати очі» на «мілітаризацію Європи» і повинна зміцнювати власну безпеку.

Просування на фронті сповільнилося, а ціна війни зростає. За оцінкою Center for Strategic & International Studies, від початку вторгнення у лютому 2022 року вбитими, пораненими або зниклими безвісти є близько 1,4 мільйона росіян з двох мільйонів військових з обох сторін. Удари по НПЗ, портах і сховищах спричинили гострий дефіцит пального, і наслідки війни відчули мільйони росіян. Рейтинг Путіна, попри все, залишається високим, але нещодавно впав до найнижчого рівня від 2022 року.

На цьому тлі Володимир Путін заявив перед генералами, що через українські удари по енергетичній інфраструктурі Росія прагнутиме захопити ще більше української землі вздовж кордону як «зону безпеки». 3 липня Путін заявив, що російські війська взяли Костянтинівку в Донецькій області, хоча Україна це спростувала. Наступного дня, у розмові з Трампом, Путін переконував, що Росія візьме й ту частину Донбасу, яку ще контролює Київ.

Джерела, близькі до Кремля, зазначають, що нещодавні успіхи України, зокрема удари по російських нафтопереробних підприємствах, ще більше розлютили Путіна та зміцнили його рішучість до жорсткої відповіді. Це відбувається на тлі закликів союзників України до додаткових економічних санкцій, щоб змусити Путіна припинити конфлікт. Українські посадовці, залучені до мирних переговорів, повідомило Financial Times, що російські переговорники вимагають від американської сторони добитися згоди від Києва на значні поступки.

Раніше президент України Володимир Зеленський у червні звертався до Путіна з пропозицією зустрітися та обговорити припинення вогню. Він також окремо пропонував зустріч у Костянтинівці. Однак Путін відмовився від особистих зустрічей, а тристоронні переговори України, США та Росії були призупинені у лютому 2026 року.

«Росія готова до мирного врегулювання, але має достатньо можливостей діяти самостійно і продовжувати спеціальну військову операцію», — заявив речник Кремля Дмитро Пєсков

«Росіяни не прагнули б війни з НАТО, але це можна використати, щоб розколоти альянс щодо того, як реагувати», — сказав Джек Вотлінг з лондонського інституту RUSI.

Таким чином, сигнали від керівництва Росії та її оточення вказують на подальшу ескалацію, а не на деескалацію конфлікту. Майбутні місяці можуть стати свідками значних військових дій, що підкреслює критичну важливість готовності та єдності міжнародної спільноти.