"Восени випробуємо на Росії". Штілерман про українську балістику, ППО та "Орєшнік"
"Восени випробуємо на Росії". Штілерман про українську балістику, ППО та "Орєшнік"

"Восени випробуємо на Росії". Штілерман про українську балістику, ППО та "Орєшнік"

У росіян немає досвіду перехоплення балістики, і коли українські балістичні ракети полетять на них, швидко навчитись їх збивати не вийде, переконаний Денис Штілерман.

Коли українська балістика полетить на Москву, як сезон відпусток у Європі вплине на появу українських перехоплювачів російських ракет і наскільки критичною є залежність українських розробок від іноземних компонентів – інтерв’ю LIGA.net зі співзасновником і головним конструктором компанії Fire Point Денисом Штілерманом.

– Це дуже попсове питання, але воно цікавить кожного. Коли з’явиться українська балістика?

– Нас від її появи відділяє одне – випробування двигуна. Тільки ми випробуємо двигун, починаємо льотні іспити. Далі ми, як тільки ми побачимо, що ракета керована і вона робить те, що їй задає алгоритм, починаємо іспити на Росії. Все.

– А скільки це може по часу зайняти?

– Думаю, восени ми будемо вже там іспитувати, випробувати нашу ракету на Росії.

– Чи рахували ви приблизно, скільки можливо виробляти балістик на місяць?

– Добре, що у цій ракеті не буде тої проблеми, яку ми зловили у "Фламінго", коли ми дуже залежимо від зовнішньої регуляції імпорту турбореактивних двигунів. Ми недооцінили складність цього питання. Це наша була помилка.

Зараз ми йдемо двома шляхами. Ми вже навчилися працювати з бюрократією в США та Європі і достатньо швидко отримуємо дозволи на експорт. Найголовніше – ми розробляємо для "Фламінго" свій власний двигун. Вже розробили. Збираємо перші 10 тестових зразків і потім поступово перейдемо на свій власний двигун.

Тут у нас нема такого, все буде залежати від замовлення. Ми зразу, не чекаючи кодифікування чи грошей, за свій прибуток будуємо вже декілька виробництв, які будуть виробляти FP-9.

– Кому приготуватися після того, як українська балістика пройде своє випробування?

– Перше – це Москва. І якісь захищені їх військові підприємства. Я практично впевнений на 100%, що вони не зможуть її перехоплювати належним чином.

Коли дуже великий відсоток випущених ракет долітатиме по Москві, це, сподіваюсь, буде у них в головах якось відгукуватись.

У росіян немає досвіду перехоплення балістики. Так, вони будуть вчитись, але ми будемо вчитись значно скоріше. Будемо робити якісь антиппошні маневри. Спис завжди перемагає щит.

– Залежність від західних компонентів для нас критична?

– Так. І ми з цим боремось. Зараз є єдина частина у балістиці і у FP-5, яка не виробляється в Україні. Ми робимо свою роботу для того, щоб виготовляти цей прилад у нас у країні. Але це дуже високетехнологічне обладнання. Це потребуватиме часу.

– Не секрет, що ви працювали, зокрема, і в Росії. В чому відмінність сучасної української інженерної думки від російської?

– Є дуже велика різниця, як це було налаштовано у Радянському Союзі і як це викладалося у Росії. Спочатку треба все зробити на кресленнях, дуже уважно все прорахувати і потім через декілька років вийти і починати літати.

Зараз – інакше. Я дивлюсь на ракету С-300 і С-400 – і не бачу там рішень, які б спрощували її зборку, четвертий відсік – де там встановлені рулі – це настільки складна деталь, що неясно, навіщо вони його таким зробили. Ну, дуже багато питань, але саме головне – це що спочатку вони все роблять там на кресленнях, потім вони щось літають.

А зараз виграє той, хто швидше експериментує. NVP зробив, подивився, літає чи ні, і далі – починаєш на полі бою його випробовувати і нескінченно поліпшувати.

– Попри все ви називали "Іскандер" гарною ракетою.

– Ну, да. Вона ж влучає, вона літає. Достатньо швидко розгортається. Там дуже велика частина (наприклад – інерційно навігаційні системи) зроблена нашими фахівцями, які будували там завод для Росії. Дуже багато наших інженерів до неї доклали руку ще до початку війни, до 2014 року.

– Після кількох відео з прильотами "Орєшніка" ми стали до нього легше ставитися. Так і треба?

– Так. Ну, ми бачили, який в "Орєшніку" гіроскоп стоїть. Мені було б соромно цей гіроскоп кудись у свою ракету поставити, бо ця ракета ніколи нікуди не влучить. Ми бачили, що вони запустили два "Орєшніка" по Києву. Один із них десь під Донецьком кудись влучив, і там Путін вивчав, як цеглини там розляглися. Інший – влучив кудись під Білою Церквою у гаражі.

– Скажіть, наскільки у проєкті FREYJA зацікавлені зараз партнери? Ви казали, що її можна зробити швидко і зробити її дешевшою, ніж той самий Patriot.

– Зараз у нас дуже швидко рухається весь бюрократичний апарат. Там на розкачку пішов рік, але зараз – це ми біжимо. Вже підписані меморандуми з купою країн. Останній був підписаний міністрами оборони Німеччини та України. Це підстава, щоб нам почали передавати технічну документацію різних складових: радарів, головок самонаведення, даталінків. І щоб ми почали його інтегрувати в свій перехоплювач.

Компанії теж почали дуже швидко реагувати як для європейських компаній. Але в нас через місяць настає пора відпусток. Я дуже-дуже-дуже хвилююсь, що все заступориться на цілий місяць.

– Чекайте. Відпустки вплинуть на створення антибалістики?

– Да. Європейці живуть у такому явищі. Вони не розуміють, що Україна – це така тонка межа, яка їх відділяє від руйнування. Тому що зараз російська армія і українська армія – це дві єдині армії у світі, які вміють воювати і мають досвід модернової війни. Якщо, не дай боже, щось трапиться з нами, Європою росіяни пройдуть, як ніж крізь масло, їм нічого не зможуть протиставити.

– Все ж таки, чи можемо ми щодо FREYJA зробити прогноз, схожий до того, як ми говорили про балістику?

– Якщо в балістиці все залежить від нас і від ходу випробувань, то тут, на превеликий жаль, ракету-перехоплювач ми вже протестували на максимальних прискореннях, на максимальних маневрах, які вона може виконувати під час перехоплення балістики. Далі – все залежить від швидкості інтеграції наших європейських партнерів.

– На якому етапі ми могли би сказати, що потенційно можемо перехоплювати за допомогою цієї системи ті самі "Кинджали"?

– Треба дивитися. Ну, "Кинджали", мабуть, немає сенсу перехоплювати, тому що вони нікуди не влучають. Ми бачимо, що вони в аеродром на Старконі не можуть влучити, а там такий достатньо великий аеродром.

Проти "Іскандерів" це достатньо повільна ракета, і все буде залежати від ГСНу та від радарів. І доки ми не почнемо інтегруватись, ми нічого не можемо сказати. Доки у нас не буде доступу до технічної документації, ми не знаємо.

Повне відео інтервʼю співзасновника і головного конструктора компанії Fire Point Дениса Штілермана дивіться на YouTube-каналі LIGA.net.

Читайте також
"Такого раніше ніхто не робив". Розлоге інтерв’ю з командувачем армійської авіації

Актуальне

Майкл Макфол Трамп і його улюблені автократи: чи вдасться відродити традиції Республіканської партії
Там, де Рейган будував політику США на просуванні демократії та протистоянні диктатурам, Трамп сповідує протилежний підхід
Коротко Не фронт вирішить результат війни. Про що попереджає Залужний
Тема дня "Вони – посередники". Що відомо про вбивство Березовської і до чого тут спецслужби
Коротко "Вирішальна битва буде в небі". Інтерв'ю Зеленського за хвилину
Даніель Грос Формула успіху Європи – лідерство без домінування
Європейський Союз не є класичною "супердержавою", проте він – ідеальний кандидат на лідерство в коаліції "середніх" країн
Джерело матеріала
loader
loader