Несподіване листування Собчак з Єрмаком: що відомо після зламу Telegram?

На початку липня Ксенія Собчак повідомила про кібератаку: хакери зламали її електронну пошту та тимчасово отримали доступ до її Telegram-каналів «Собчак» та «Кровавая барыня». На цих каналах раптово з'явилися скриншоти фрагментів її особистого листування. Собчак швидко відреагувала, назвавши їх фейками та видаливши.

Проте вже наступного дня хакерське угруповання Black Mirror разом із проєктом «ВЧК-ОГПУ» оприлюднили нові скриншоти листування та декілька голосових повідомлень. Серед них особливий інтерес викликав діалог з контактом, підписаним як «Єрмак». Хакери стверджували, що це колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак, з яким Собчак спілкувалася в березні 2022 року, невдовзі після початку повномасштабної війни.

У цих повідомленнях Андрій Єрмак нібито називав Собчак розумною та зауважував, що у них багато спільних знайомих. У відповідь журналістка скаржилася на труднощі, з якими її редакція зіткнулася після початку війни. Вона писала, що виїхала з країни з дитиною, тоді як її мати та чоловік залишилися, а редакція переїжджає, але стикається з проблемами через відсутність рахунків та громадянства.

Згідно з її повідомленням, команда Собчак публікувала перевірену інформацію та прагнула сумлінно виконувати свій професійний обов'язок, незважаючи на вкрай важкі умови. З інших злитих листувань за лютий-березень 2022 року відомо, що на початку повномасштабної війни журналістка виїжджала до Ізраїлю.

Окрім імовірних діалогів з українським посадовцем, хакери також опублікували листування Собчак з представниками російської влади, зокрема з Сергієм Новіковим, керівником управління громадських проєктів адміністрації президента РФ. У цих розмовах журналістка нібито виправдовувалася за публікації щодо дефіциту бензину та атак безпілотників на Москву, що, на думку авторів публікації, могло свідчити про негласні домовленості та цензуру.

Незалежні джерела поки не змогли підтвердити чи спростувати справжність усіх оприлюднених матеріалів. Сама Собчак продовжує наполягати на тому, що скриншоти її листування є фейками, незважаючи на підтвердження факту зламу її особистих даних.

Подібні інциденти із зламом особистих даних знаменитостей та політиків стають дедалі частішими. Вони порушують питання про цифрову безпеку, конфіденційність та вплив інформаційних воєн. У цьому випадку, оприлюднення листування викликало суспільний резонанс, підкреслюючи вразливість особистої інформації у цифрову епоху.

Примітно, що у 2025 році ексрадник Офісу президента Олексій Арестович був помічений на відео разом із Ксенією Собчак у Лондоні. Пізніше в інтерв'ю Собчак він висловив думку про президента РФ Володимира Путіна як про «кваліфікованого гравця», назвавши його «найбільш притомним політиком за останні 26 років». Ця подія також підкреслює складність взаємин між українськими та російськими публічними особами навіть після початку повномасштабного вторгнення.

"Поки що я виїхала з країни з дитиною. Але там залишилися мама й чоловік. Редакція переїжджає і працюватиме тут. На жаль, тут у нас немає ні рахунків, ні громадянства, тому вирішуємо ці питання. Найближчими днями завершимо переїзд редакції й будемо думати, що робити далі. Поки що публікуємо перевірену інформацію та намагаємося чесно виконувати свій професійний обов’язок. Але, якщо чесно, стан дуже важкий. І умови теж", — цитує повідомляє хакерське угруповання нібито слова Ксенії Собчак в діалозі з «Єрмаком», які передало російське опозиційне видання «Медуза».

Головний редактор новинних проєктів Собчак Сергій Тітов у відповідь на її зауваження, що вона постійно отримує «проблеми саме тоді, коли все добре», нібито опублікувало повідомлення, що «і так уже хоче повіситися», бо його ресурси «нічого не пишуть ні про дефіцит бензину (окрім офіційних повідомлень), ні про викрадення людей просто з вулиць у Пензі».

Історія зі зламом Telegram-каналів Ксенії Собчак слугує яскравим нагадуванням про зростаючі виклики в інформаційному просторі. Вона демонструє не лише вразливість особистих даних, але й складність взаємин між медіа, політикою та громадськістю у період гострого конфлікту. Подальші події, можливо, проллють більше світла на справжність цих листувань та їхній вплив на учасників.