/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F89601a3ea32b0fcef7db9ac979d7e4d9.jpg)
Відмивання 30 мільйонів: ексдиректор «Енергоатому» купував нерухомість на Балі
Восени минулого року Україну сколихнула новина про масштабне антикорупційне розслідування у сфері енергетики, що отримало назву операція «Мідас». Серед ключових фігурантів, які відігравали важливі ролі у цій заплутаній схемі, був колишній виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов, відомий слідству під кодовим ім’ям «Тенор». За даними правоохоронців, саме він разом з іншими учасниками створив систему, що передбачала «відкати» у розмірі 10-15% від державних контрактів.
Нещодавно, нові факти у справі «Мідас» викликали значний резонанс. Повідомили, що «Тенору» оголошено нову підозру у відмиванні коштів, одержаних за злочинною схемою, яку назвали «шлагбаум». Слідство встановило, що впродовж 2023–2025 років підозрюваний зумів легалізувати понад 30 млн грн незаконно отриманих коштів, приховавши їхнє походження через складну мережу фінансових операцій.
Щоб замести сліди, Дмитро Басов, за даними слідства, використовував криптовалюту. Цей сучасний інструмент дозволив йому ускладнити відстеження фінансових потоків. Але не менш важливим елементом його схеми було оформлення всіх придбаних активів на близьку особу, що також служило маскуванням справжнього власника та джерела капіталу.
За ці кошти «Тенор» придбав два люксові автомобілі Mercedes-Benz загальною вартістю понад 8 млн грн. Проте цим його апетити не обмежилися: на суму, еквівалентну понад 19 млн грн, було придбано елітну нерухомість в Україні та на екзотичному індонезійському острові Балі. Крім того, інвестиції були зроблені у різноманітні дорогі предмети розкоші.
Діяльність підозрюваного кваліфіковано за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України, що стосується легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Ця нова підозра розширює коло звинувачень у справі «Мідас», підкреслюючи системність і багатошаровість корупційних схем, викритих антикорупційними органами.
Наразі розслідування триває, і нові факти про діяльність учасників злочинної організації продовжують з’являтися. Національне антикорупційне бюро продовжує збирати докази, документуючи кожен крок фігурантів справи. Це є яскравим свідченням того, що боротьба з корупцією в Україні виходить на новий рівень, охоплюючи не лише початкові злочини, а й механізми легалізації незаконно отриманих доходів.
Операція «Мідас» стала одним із наймасштабніших антикорупційних розслідувань у сфері енергетики. Її фінальна фаза розпочалася 10 листопада 2025 року, коли НАБУ та САП провели понад 70 обшуків і повідомили про підозру сімом учасникам ймовірної злочинної організації. Серед них — бізнесмен Тимур Міндіч (Карлсон), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (Рокет), та сам Дмитро Басов (Тенор).
Крім згаданих осіб, у справі фігурують четверо представників так званого «бек-офісу з легалізації коштів»: Олександр Цукерман (Шугармен), Ігор Фурсенко (Рьошик), Леся Устименко та Людмила Зоріна. За версією НАБУ, ці особи вибудували масштабну схему отримання неправомірної вигоди та відмивання коштів, для документування якої детективи збирали докази понад рік, отримавши тисячі годин аудіозаписів. Через цей бек-офіс, за даними правоохоронців, пройшло близько 100 млн доларів.
«Колишньому виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки компанії (у матеріалах слідства – «Тенор») повідомили про підозру у відмиванні коштів, одержаних за злочинною схемою, відомою під назвою «шлагбаум»», – зазначили в НАБУ.
«Аби унеможливити викриття фінансових транзакцій, «Тенор» використовував криптовалюту, а всі активи оформлював на близьку особу», – повідомили в бюро.
Цей епізод зі справою «Мідас» підкреслює глибоко вкорінені корупційні механізми та зусилля правоохоронних органів у викритті таких схем. Подальший розвиток подій покаже, наскільки ефективно вдасться притягнути винних до відповідальності та повернути незаконно набуті активи державі. Історія Дмитра Басова слугує нагадуванням про важливість неухильної боротьби з корупцією на всіх рівнях, адже це є ключовим для зміцнення правової системи та довіри громадян.

