Виробництво ракет Patriot для України: рік очікування та європейські заводи

На саміті НАТО в Анкарі відбулася зустріч президента США Дональда Трампа з Володимиром Зеленським, під час якої було оголошено про надання Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. Ця новина стала знаковою політичною перемогою для України, особливо на тлі покращення відносин між двома лідерами після їхнього конфлікту у лютому 2025 року.

Володимир Зеленський неодноразово наголошував на критичній важливості систем Patriot, оскільки Росія, не досягнувши успіхів на фронті, посилює удари балістичними ракетами по українських містах та енергетичній інфраструктурі. Системи Patriot залишаються єдиним ефективним засобом перехоплення цих загроз в арсеналі України, що підкреслює гостру потребу у збільшенні їхньої кількості.

Попри обнадійливі заяви, сама ідея швидкого запуску виробництва зіштовхнулася з реальною оцінкою експертів. Виробництво високотехнологічних ракет – це складний процес, що вимагає будівництва виробничих потужностей, налагодження ланцюгів постачання та залучення підрядників. Сам Дональд Трамп визнав, що ще не обговорював це питання безпосередньо з виробниками – компаніями Lockheed Martin та Raytheon.

Фабіан Гоффман, експерт із ракетних технологій Норвезького інституту оборонних досліджень, висловив скептицизм щодо швидких термінів, зазначивши, що він буде здивований, якщо виробництво запуститься менш ніж за 12 місяців, припускаючи, що це займе значно більше часу. Як приклад, подібна угода Raytheon з європейською компанією MBDA щодо виробництва ракет GEM-T для Patriot PAC-2 в Німеччині, укладена у 2024 році, передбачає перші поставки лише на початку 2027 року.

Джерела, ознайомлені з перемовинами, повідомили, що з міркувань безпеки нові ракети, ймовірно, виготовлятимуть у Німеччині або іншій європейській країні. Після завершення війни виробництво може бути перенесено в Україну, хоча це залишається в перспективі. Українська влада, в особі Володимира Зеленського та радника Міністерства оборони України Сергія Бескрестнова, підтвердила, що технічні групи вже працюють над деталями проєкту, прагнучи прискорити процес.

Проте, навіть запуск ліцензійного виробництва не вирішить повністю проблему дефіциту. Росія виробляє щонайменше 700–800 балістичних ракет на рік, тоді як для гарантованого перехоплення однієї такої ракети потрібно три перехоплювачі Patriot. Це означає, що Україні необхідно приблизно 2400 ракет на рік. Lockheed Martin планує збільшити своє виробництво до 2000 одиниць лише до 2030 року, а гіпотетичне підприємство в Україні, за оцінками Гоффмана, зможе випускати лише 200–300 ракет щорічно. Це створює ситуацію, в якій Україні доведеться визначати пріоритети захисту, тоді як фахівці розробляють альтернативні системи, такі як український проєкт Freya або модернізована SAMP/T NG.

Ситуація в Україні загострює питання протиповітряної оборони, ставлячи перед країною необхідність шукати нові шляхи для протидії масованим ракетним атакам. Незважаючи на значне прискорення розвитку власної оборонної промисловості, створення високотехнологічного виробництва ракет залишається одним з найскладніших завдань. Це підкреслює потребу в міжнародному співробітництві та розробці альтернативних рішень.

Світовий досвід показує, що нарощування виробничих потужностей для передових систем озброєнь є довготривалим процесом. Приклад Німеччини, де перші поставки ракет очікуються лише через три роки після підписання угоди, демонструє реалістичні терміни, з якими стикається Україна. Це змушує шукати не тільки короткострокові рішення у вигляді поставок, а й стратегічні – у розробці та виробництві власного озброєння.

«У короткостроковій перспективі вплив буде дуже обмеженим. Я був би дуже здивований, якби виробництво запустили менш ніж за 12 місяців. Насправді, думаю, це займе значно більше часу», — заявив експерт із ракетних технологій Норвезького інституту оборонних досліджень Фабіан Гоффман.

«Ми хочемо, щоб виробництво почалося в Україні якомога швидше», — наголосив Володимир Зеленський, підкреслюючи прагнення України до самозабезпечення.

Перед Україною стоїть масштабний виклик: забезпечити ефективну протиповітряну оборону в умовах триваючої війни. Хоча ліцензійне виробництво ракет Patriot та альтернативні проєкти дають надію, реалізація цих планів вимагатиме часу, значних ресурсів та постійної міжнародної підтримки, визначаючи майбутній шлях країни у забезпеченні власної безпеки.