Росія посилює гібридні загрози: що стоїть за інформаційною атакою на Балтію?

На тлі успішних українських ударів по нафтопереробних та інфраструктурних об'єктах у Росії, Москва не залишилася осторонь. Замість військової відповіді, Кремль розгорнув масштабну інформаційну кампанію, спрямовану на західні країни. Естонська розвідка фіксує сплеск антизахідної риторики, погроз та дезінформації, що стало відповіддю на ці події.

Полковник Антс Ківісельг, очільник розвідувального центру Сил оборони Естонії, підкреслює, що Росія надзвичайно гостро реагує на далекобійні удари України. Основне звинувачення Кремля полягає в тому, що саме завдяки допомозі Заходу Україна нібито досягає успіхів. Ця теза є ключовою у російських інформаційних кампаніях.

Однією з головних мішеней цієї інформаційної атаки стали країни Балтії та Фінляндія. Росія поширює неправдиві твердження, що ці держави дозволяють українцям використовувати свій повітряний простір для ударів по території РФ. Крім того, циркулюють фейки про наміри Балтії масово депортувати російськомовне населення, а також про розміщення ядерної зброї в Литві чи Фінляндії.

Для посилення цих наративів, 7 липня керівник відділу з прав людини МЗС РФ Григорій Лук'янцев виступив із заявою про підготовку Балтії до масової депортації, що, за словами Ківісельга, не відповідає дійсності. Ці твердження слугують меті скоординованої інформаційної операції, спрямованої на створення відчуття загрози можливої ескалації та підрив єдності в підтримці України.

Кремль також змінює риторику щодо війни, дедалі частіше називаючи її не «спеціальною військовою операцією», а «повномасштабною війною». Це пояснюється підтримкою України з боку США та європейських союзників, які надають розвідувальні дані, озброєння, військове спорядження та іншу допомогу. Однак естонська розвідка не фіксує військових приготувань Росії до операції в Балтійському регіоні, розглядаючи такі повідомлення лише як елемент інформаційної війни.

Навіть такі інциденти, як ненавмисні зальоти українських дронів на територію Естонії, Росія використовує для своїх інформаційних цілей, що виглядає як спроба навмисно спрямовувати дрони за допомогою глушіння GPS-сигналу. Проте, як зазначив очільник МЗС Естонії Маргус Цахкна, його країна не проситиме Київ припинити удари по НПЗ, назвавши звинувачення Росії «смішними».

Діяльність Росії у веденні інформаційної війни давно не є новиною. Раніше вже були зафіксовані випадки, коли російські військові зосереджувалися на розвитку безпілотних технологій як ключового елемента гібридного протистояння. Ця стратегія, за даними розвідки, спрямована на психологічний тиск на західні суспільства та їхніх союзників, а не на реальні військові дії.

Подібні дії Росії викликають занепокоєння серед західних партнерів. Сполучені Штати, за даними ЗМІ, навіть попереджали Варшаву про можливу збройну провокацію проти Польщі, щоб «випробувати рішучість НАТО». Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також висловлював побоювання щодо російських провокацій. Латвійська розвідка своєю чергою повідомляла про підготовку гібридних атак, таких як використання безпілотників, для припинення підтримки України країнами НАТО. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.

"Усі ці заяви, скоріше за все, слугують цілям скоординованої інформаційної операції, ймовірна мета якої – викликати на Заході відчуття загрози у зв’язку з можливою ескалацією та підірвати єдність у подальшій підтримці України," – пояснив Антс Ківісельг.

"У цьому контексті можна розглядати й теми, які останнім часом публічно обговорювалися, щодо можливих провокацій з боку Росії та навіть військових приготувань у напрямку країн Балтії. Однак наразі це слід розглядати радше як частину інформаційної війни, розв’язаної Росією з метою впливу на західну громадськість," – зазначив полковник Ківісельг, як повідомляє ERR.

Поточна інформаційна кампанія Росії проти західних партнерів є яскравим прикладом гібридної війни, де дезінформація стає зброєю. Хоча розвідка не фіксує прямих військових приготувань, така тактика Кремля продовжує сіяти розбрат та випробовувати наріжний камінь єдності Заходу. Збереження обачності та зміцнення стійкості до дезінформації залишається життєво необхідним для протидії цим загрозам.