Сирський: Чому темпи просування РФ сповільнилися більш ніж удвічі

На початку 2026 року російський агресор мріяв про стрімке просування, розгортаючи масштабний наступ на 13 оперативних напрямках. Їхні плани передбачали повну окупацію Луганської та Донецької областей, розширення агресії на Дніпропетровщину та Запоріжжя, а також створення буферної зони на півночі країни. Здавалось, ніщо не могло спинити цю машину, яка мала майже подвійну перевагу в силі.

Проте Сили оборони, очолювані головнокомандувачем Олександром Сирським, виявилися готові до цього виклику. Завдяки їхній активності та стратегії виснаження ворога, ситуація на фронті почала поступово змінюватися. Українські військові не лише утримували оборону, а й проводили стабілізаційні заходи, зберігаючи при цьому оперативну ініціативу на окремих ділянках.

Переломним моментом стало усвідомлення, що темпи просування російських військ у першому півріччі 2026 року скоротилися більш ніж удвічі. Це стало можливим завдяки скоординованим діям українських захисників, які не дозволили ворогу втілити свої амбітні плани. Кількість активних напрямків, де росіяни вели наступальні дії, зменшилася майже вдвічі — з 13 до 6-7.

Наразі співвідношення штурмових дій України та противника становить приблизно 40 на 60. Однак за темпами просування сторони фактично наблизилися до паритету. Це свідчить про зростання ефективності Сил оборони та успішну реалізацію стратегії, яка передбачає збільшення співвідношення території, що звільняється українськими військами, до тих ділянок, де ворогу все ще вдається просуватися.

За перші шість місяців року Сили оборони завдали ворогу значних втрат, уразивши 697 цілей на території Росії засобами Deep Strike, а також 7028 об'єктів противника в рамках кампанії Middle Strike. Понад 456 тисяч вогневих завдань виконала артилерія, ракетні війська завдали більше 1140 ударів, а авіація Повітряних Сил здійснила понад 1100 вильотів. Середньомісячні втрати противника становлять близько 32 тисяч військових вбитими та пораненими.

Попри ці успіхи, Олександр Сирський підкреслив, що до повного перелому у війні ще далеко. Російська Федерація не відмовилася від своїх початкових планів, продовжуючи прагнути до окупації Луганської та Донецької областей і розширення агресії. Однак, зменшення темпів просування та успіхи ЗСУ дають надію на подальші позитивні зміни на полі бою.

Ці дані з'явилися на тлі обговорень у політичних колах України та Заходу щодо можливого припинення бойових дій восени 2026 року. Віцепрезидент США в липні 2026 року зазначив, що потенціал Росії для наступальних операцій стрімко скорочується. Хоча деякі експерти вірять у такий сценарій, інші заперечують його реалістичність, враховуючи, що Росія все ще має значні ресурси та цілі.

Наради головнокомандувача ЗСУ не лише підводять підсумки попередніх періодів, а й визначають подальші пріоритети. Важливим аспектом залишається забезпечення ротації особового складу на передових позиціях не рідше одного разу на 60 днів. Це питання є принциповим для збереження боєздатності та морального стану українських військових, а також для виснаження ворога в умовах тривалих бойових дій.

Головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський повідомив, що "саме завдяки активним діям Сил оборони у першому півріччі 2026 року темпи просування російських військ скоротилися більш ніж удвічі".

Олександр Сирський також повідомив, що "до перелому у війні ще далеко. Агресор не відмовився від своїх планів повної окупації Луганської та Донецької областей".

Таким чином, попри значні успіхи Сил оборони у стримуванні та виснаженні противника, шлях до остаточної перемоги залишається складним і тривалим. Збереження оперативної ініціативи та подальше посилення позицій України вимагатимуть постійних зусиль і підтримки, щоб остаточно змінити хід подій на фронті та запобігти реалізації агресивних планів ворога.