Вперше в історії: Грузія поза самітом НАТО – що це означає?

Протягом останнього десятиліття Грузія послідовно заявляла про курс на інтеграцію в ЄС та НАТО як стратегічний напрямок національного розвитку. Однак цього разу Тбілісі опинився поза порядком денним Альянсу, тоді як Катар, ОАЕ, Японія, Південна Корея, Австралія, Нова Зеландія та Україна були запрошені для обговорення питань регіональної безпеки, як і на попередніх самітах.

Представники правлячої партії «Грузинська мрія» оперативно відреагували на ситуацію, наголошуючи, що в програмі саміту в Анкарі не було передбачено форматів зустрічей, у яких країна брала участь раніше. Депутат Іраклій Кірцхалія навіть заявив: «У нас немає проблем із участю в саміті. Запитайте організаторів, чому нас там немає».

На тлі цих подій Міністерство закордонних справ Грузії підтвердило, що голова відомства Мака Бочорішвілі візьме участь в окремому заході «Союзники в Анкарі». Цей захід відбудеться в рамках Мюнхенської конференції з безпеки. Бочорішвілі зазначила, що для Грузії це є «важливою нагодою представити нашу позицію та регіональну роль», хоча критики вважають, що ця подія не пов’язана безпосередньо з самітом НАТО.

Представник опозиційної партії «Лело» Грігол Гегелія висловив занепокоєння, підкресливши, що це перший випадок в історії, коли Грузія не представлена на саміті НАТО. Експерти та опозиціонери вбачають у цьому ознаку міжнародної ізоляції Тбілісі.

Колишній посол Грузії при НАТО Леван Долідзе також додав, що країна «фактично перебуває у конфронтації зі своїми колишніми стратегічними партнерами», що негативно впливає на відносини з НАТО та ЄС. Він зауважив, що така зовнішня політика може призвести до подальшої міжнародної ізоляції та завдати шкоди національним інтересам Грузії.

Наразі Грузія формально залишається кандидатом на членство в ЄС, однак результати парламентських виборів 2024 року не були визнані опозиційними партіями та Європарламентом. У листопадовому звіті Єврокомісії Тбілісі отримав найбільшу критику, а єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Грузія є країною-кандидатом на членство в ЄС «лише за назвою».

Політолог Паата Закареїшвілі вважає, що відсутність запрошення свідчить про втрату довіри до Грузії. За його словами, існує думка, що краще не підтримувати відносин з країною, оскільки «ніхто не знає, яку інформацію вона може передати Росії». Ця ситуація формує сприйняття Грузії як ненадійної, вразливої та токсичної держави.

Після ухвалення закону про «іноземний вплив» Європейський Союз призупинив переговори про вступ Грузії та скоротив фінансову підтримку. Прем'єр-міністр Кобахідзе після виборів восени 2025 року оголосив про паузу в переговорах із ЄС до 2028 року, що поглибило розрив у відносинах.

Колишній посол Грузії при НАТО Леван Долідзе заявив: «Грузія зараз фактично перебуває у конфронтації зі своїми колишніми стратегічними партнерами, що явно позначається на відносинах країни з НАТО та ЄС».

Історія невизнання виборів, критичні заяви Єврокомісії та відсутність запрошення на саміт НАТО вказують на зміну міжнародної ролі Грузії. Майбутні події покажуть, чи зможе Тбілісі відновити довіру та свої позиції серед західних партнерів, чи продовжить дистанціюватися від заявленого стратегічного курсу.