/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fce6bb642041ed5b38bf784cc95e175ae.jpg)
США відновили бойові дії проти Ірану: Трамп оголосив морську блокаду та збір у 20%
На Близькому Сході, 7 липня, американські військові здійснили «оборонні удари» по цілях на території Ірану. Ці дії ознаменували відновлення бойових дій з боку США, що відбулося після ультиматуму Тегерану стосовно міжнародного судноплавства в Ормузькій протоці.
Раніше адміністрація Дональда Трампа вимагала від Ірану офіційного підтвердження відкритості Ормузької протоки для міжнародного судноплавства, а також припинення атак на цивільні та торговельні судна. Вашингтон попередив про «наслідки» у разі невиконання, проте 12 липня Іран оголосив про закриття протоки, відкривши вогонь по судну, яке нібито проігнорувало їхні вимоги.
Після цього, 13 липня, Дональд Трамп наказав американським військовим розпочати нову серію ударів по Ірану. Центральне командування США (CENTCOM) пояснило, що операція стала відповіддю на дії Тегерана в Ормузькій протоці, а іранські ЗМІ повідомили про вибухи в кількох містах поблизу стратегічно важливої морської артерії.
Зокрема, 10 липня, президент США Дональд Трамп офіційно повідомив Конгрес про відновлення бойових дій проти Ірану, а зміст цього листа став відомий журналістам у понеділок. У ньому глава Білого дому підтвердив початок нового етапу військової операції та оголосив про поновлення морської блокади Ірану.
Крім того, він заявив про намір запровадити 20-відсотковий збір на товари, що перевозяться через Ормузьку протоку. Ця протока є одним із найважливіших морських шляхів світу, через який проходить значна частина глобального експорту нафти. Морську блокаду Ірану було поновлено у вівторок, а американські сили здійснюватимуть контроль над суднами, які прямують до іранських портів або виходять із них. Цей крок викликав миттєву реакцію на світових ринках, зокрема ціна нафти Brent зросла на 9%, досягнувши 83 доларів за барель.
Тим часом іранські військові повідомили про нові удари по американських військових об'єктах у Йорданії, Бахрейні, Кувейті та Омані. У відповідь США завдали нової серії ударів по військовій інфраструктурі Ірану, пов'язаній з атаками на цивільне судноплавство, використовуючи, зокрема, морські дрони Corsair виробництва Saronic Technologies.
Повідомлення президента США до Конгресу знову порушило питання про межі його повноважень як головнокомандувача. У Конгресі неодноразово заявляли, що продовження військової кампанії потребує схвалення законодавців, оскільки обидві палати раніше підтримували рішення, яке зобов'язує президента або припинити бойові дії, або отримати окремий дозвіл на їхнє продовження.
Водночас адміністрація Білого дому дотримується іншої позиції, вважаючи, що президент має достатньо конституційних повноважень для проведення військових операцій без додаткового рішення Конгресу, оскільки він є верховним головнокомандувачем Збройних сил США. Ідея Трампа про стягнення плати за проходження Ормузькою протокою суперечить заявам його найближчих соратників, таких як державний секретар США Марко Рубіо, який наголошував, що міжнародне право не дозволяє жодній країні стягувати плату за проходження міжнародними водними шляхами. США також підписали спільну декларацію з країнами Ради співробітництва арабських держав Перської затоки, в якій сторони відкинули будь-які спроби встановити контроль над Ормузькою протокою або запровадити плату за судноплавство.
Як повідомляє The New York Times, президент США Дональд Трамп направив керівництву Конгресу офіційний лист, у якому повідомив про відновлення бойових дій на території Ірану.
У Центральному командуванні США (CENTCOM), що відповідає за військові операції на Близькому Сході, заявили, що «сили CENTCOM забезпечуватимуть виконання блокади щодо суден, які прямують до іранських портів або залишають їх. Водночас американські військові й надалі сприятимуть безпечному судноплавству для всіх суден, які не порушують режим блокади».
Ці події свідчать про новий виток конфлікту, який може мати далекосяжні наслідки для світової економіки та енергетичної безпеки. Подальший розвиток ситуації залежатиме від дипломатичних зусиль та готовності сторін до діалогу, що може допомогти уникнути ескалації та стабілізувати регіон.

