ЄС запровадив санкції проти 15 осіб та 1 установи за жорстокі тортури українців

Події розгорнулися після того, як численні свідчення колишніх українських бранців про нелюдське поводження досягли міжнародних інституцій. Особливо моторошними були розповіді про ув'язнення в Оленівській колонії на Донеччині, де 28-29 липня 2022 року сталося масове вбивство українських полонених, а також у виправних колоніях на території самої Росії.

У цій похмурій історії фігурують кілька ключових осіб. Серед них – Дмитро Неєлов, перший заступник начальника в'язниці в Оленівці, якому закидають пряму причетність до масових убивств та навмисного затягування евакуації важкопоранених. Також у списку опинились інші високопоставлені співробітники Оленівської в'язниці.

Ще однією одиозною фігурою є Олексій Хавецький, начальник охорони колонії № 7 у Пакіно. Його вважають організатором системних катувань, включаючи електрошок, голодування, акти сексуального насильства та крайнє приниження. Офіцер ФСБ Ян Заневський також потрапив під санкції за незаконне утримання та катування мирних жителів на тимчасово окупованих територіях Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей.

ЄС також ввів санкції проти СІЗО № 2 у Таганрозі, де, за свідченнями, загинула журналістка Вікторія Рощина після року ув'язнення і зазнала численних слідів тортур. Сім додаткових осіб, включаючи начальника виправної колонії № 10 у селі Ударне Олександра Гнутова, його п'ятьох заступників та начальницю медичного підрозділу Галину Мокшанову, були внесені до списку за знущання над українськими полоненими, яких утримували сотнями. Колишні ув'язнені цієї колонії повідомляли про жорстоке поводження, електрошок, побиття, інсценування страт та відмову в медичній допомозі.

Завдяки зібраним доказам, 13 червня Рада ЄС прийняла рішення запровадити обмеження проти 15 фізичних осіб та однієї пенітенціарної установи. Це стало відповіддю на серйозні порушення прав людини, здійснювані щодо українських військових і цивільних полонених як на окупованих територіях, так і в Росії. Санкції запровадили в межах окремого режиму за порушення прав людини, створеного у грудні 2020 року.

На фізичних та юридичних осіб, які потрапили під санкції, поширюється заморожування активів, а також заборона для громадян та компаній ЄС на надання їм коштів. Фізичні особи також отримали заборону на поїздки, що унеможливлює їхній в’їзд на територію ЄС або транзит через неї. Це рішення стало важливим сигналом про неприпустимість таких злочинів у сучасному світі.

Ці санкції є частиною ширших зусиль міжнародної спільноти щодо притягнення Росії до відповідальності за агресію проти України та численні порушення міжнародного права. Європейський Союз продовжує адаптувати свої санкційні режими, щоб максимально ефективно тиснути на винних, аби зупинити жорстокість.

ЄС рішуче засуджує катування, нелюдське поводження та вбивства українських військовополонених і цивільних затриманих. Заява пресслужби Ради ЄС підкреслює необхідність забезпечення безперешкодного доступу незалежних спостерігачів, включаючи Міжнародний комітет Червоного Хреста, до всіх утримуваних осіб і наголошує на важливості притягнення до відповідальності за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права.

У пресслужбу Ради ЄС зазначають: "Він несе пряму відповідальність за масове вбивство українських полонених в Оленівці 28–29 липня 2022 року після російського нападу, навмисно затримуючи евакуацію поранених".

Це рішення Європейського Союзу є демонстрацією твердої позиції щодо захисту прав людини. Санкції проти осіб та установ, причетних до тортур українських полонених, стають важливим кроком на шляху до справедливості та свідченням того, що міжнародна спільнота не ігноруватиме злочини проти людяності.