Китай готується до змін: Пекін налагоджує зв'язки з елітою Росії

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну баланс сил між Пекіном і Москвою почав змінюватися. Раніше рівноправні відносини поступово трансформувалися, і тепер Росія дедалі більше потрапляє у залежність від Китаю.

Ця зміна знайшла своє відображення у ключовому епізоді: під час травневого візиту Володимира Путіна до Китаю розгорталася драма навколо довгоочікуваного газопроводу «Сила Сибіру – 2». Російська делегація прибула до Пекіна з надією на укладення угоди, проте її зустріла «глуха стіна» китайських чиновників, які висунули умову про продаж газу за внутрішньоросійськими цінами. Ця пропозиція фактично означала б субсидування проєкту з боку Росії.

Німецький бізнесмен Йорг Вуттке описав зустріч Сі Цзіньпіна з Путіним так: «Сі прийняв Путіна, як імператор, який приймає гостя у своєму замку», після чого «відправив його додому». Під час травневого візиту Путіна до Пекіна китайські державні медіа опублікували фотографію, на якій російський президент дивиться знизу вгору на спільний портрет із Сі Цзіньпіном, що багатьма було сприйнято як символічний прояв нової ієрархії відносин.

Після переобрання у березні 2024 року Путін планував з Пекіна одразу полетіти до Пхеньяна. Однак китайська сторона попросила зробити паузу між зупинками, щоб уникнути наративу про «вісь автократів», якого Пекін прагне уникнути. Путін пішов назустріч і додав до маршруту В'єтнам.

Водночас Китай почав розширювати контакти з представниками російської еліти, які можуть відігравати ключову роль у майбутньому Росії після можливого відходу Володимира Путіна. Цей процес відбувається обережно і непублічно, оскільки Пекін прагне підтримувати стабільність у регіоні та захистити власні довгострокові інтереси.

Китайське керівництво також непокоїть військова співпраця Росії з Північною Кореєю. Пекін побоюється, що передача Москвою сучасних військових технологій Пхеньяну може посилити ядерний потенціал КНДР, що, своєю чергою, ще більше зблизить Південну Корею та Японію зі Сполученими Штатами. Таким чином, Китай вибудовує систему, яка дозволить Росії залишатися залежною від КНР навіть після зміни влади в Кремлі.

На сьогодні майже 40% зовнішньої торгівлі Росії припадає на Китай, тоді як частка Росії у зовнішній торгівлі КНР не перевищує 4%. Ця асиметрія свідчить про зростаючу економічну залежність Росії. Китай системно посилює свій вплив у Центральній Азії, яку Кремль історично розглядав як свою виняткову зону впливу. Пекін також домігся від Москви значних поступок щодо створення банку Шанхайської організації співробітництва, де юань відіграватиме ключову роль.

Експерти припускають, що Росія ризикує остаточно втратити суб'єктність, перетворившись на сировинний і політичний придаток Китаю. Пекін активно налагоджує зв'язки не лише з чинним керівництвом Кремля, а й із представниками російської еліти, які можуть впливати на майбутній розвиток країни. За інформацією джерел, близьких до російських спецслужб, фіксуються випадки китайського шпигунства та вербування російських чиновників середньої ланки, проте Москва не розголошує цю інформацію, побоюючись погіршення відносин із Пекіном, який є ключовим союзником.

«Китай справді має чудовий шанс перетворити Росію на власний гігантський Лаос, гігантський Пакистан. Країну, що набагато більше залежить від Китаю, набагато міцніше з ним пов’язану, що набагато більше сприймає Китай як зразок і джерело уявлень про сучасність», – зазначив китаєзнавець та директор Берлінського центру презентації Росії та Карнегі Євразія Олександр Габуєв, розмірковуючи про майбутні відносини між двома країнами.

«Китайці зміцнюють зв’язки з чиновниками та елітами, які формуватимуть майбутнє Росії після відходу Путіна», – повідомляє The Wall Street Journal.

Історична рівність у відносинах між Китаєм і Росією поступилася місцем новій динаміці, де Пекін набуває все більшої домінації. Цей зсув не лише зміцнює позиції Китаю на світовій арені, але й створює потенційні виклики для майбутньої геополітичної стабільності, коли Китай обережно готується до епохи після Путіна, вибудовуючи нові зв'язки та переформатовуючи вплив у регіоні.